Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут (технічний університет), СПДТІ — один з провідних вишів Російської Федерації. Заснований року у Санкт-Петербурзі, університет існує вже майже два століття, займаючись, в першу чергу, підготовкою кваліфікованих кадрів у галузі хімії, хімічної, нано- та біотехнологій, кібернетики й техніки.
Історія Санкт-Петербурзький Практичний Технологічний інститут був заснований року за наказом імператора Миколи I. Указ було прийнято з подачі міністра фінансів Є. Ф. Канкріна.
Зокрема у «Положенні про Санкт-Петербурзький Практичний Технологічний інститут» було вказано:
У 1896 році інститут було перейменовано на «Технологічний Інститут Імператора Миколи I».
У 1930 році інститут отримав назву — Ленінградський Червонопрапорний хіміко-технологічний інститут.
У перші ж дні війни, за розпорядженням уряду, частину інституту було евакуйовано до Казані (в середині липня).
У березні 1942 року відбулась друга частина евакуації інституту. 12 березня припинились навчальні заняття.
Заняття відновились після повернення з евакуації інституту з Казани у 1944 році.
Музей історії інституту Години роботи: Щоденно з 10:00 до 17:00, окрім суботи та неділі. Є екскурсійне обслуговування за попередньою домовленістю. .
Меморіальні дошки «Технологи-революціонери, державні діячі» (у будівлі): Мешаді Азізбеков 1876—1918, Михайло Бруснєв 1864—1937, Анатолій Ванєєв 1872—1899, Валентин Вологдін 1881—1953, Микола Горбунов 1892—1938, Сергій Гусєв 1874—1933, Петро Запорожець 1873—1905, Леонід Красін 1870—1926, Гліб Кржижановський 1872—1959, Сергій Лазо 1894—1920, Людвіг Мартенс 1875—1948, Григорій Петров 1892—1918, Степан Радченко 1869—1911, Михайло Сажин 1845—1934, Василь Старков 1869—1925 1978 р. Архітектор Милорадович. Матеріал — мармур. «Видатні вчені, що працювали в інституті» (в актовій залі): Федір Бейльштейн 1838—1906, Іван Вишнєградський 1831—1895, Герман Гесс 1802—1850, Олександр Грінберг 1898—1966, Дмитро Коновалов 1856—1929, Сергій Лебедєв 1874—1934, Дмитро Менделєєв 1834—1907, Микола Петров 1836—1920, Олександр Порай-Кошиць 1877—1949, Олексій Фаворський 1860—1945, Лев Чугаєв 1873—1922, Дмитро Чернов 1839—1921, Олексій Шульяченко 1841—1903, Микола Щукін 1848—1924, Олександр Яковкін 1860—1936 1978 р. Архітектор Милорадович. Матеріал — мармур.
меморіальна дошка (у будівлі) Багалу Л. І., «Тут у 1930—1969 роках працював найкрупніший спеціаліст, професор Л. І. Багал». 1978. Мармур. меморіальна дошка (Ф-80) Бутлерову О. М., «О. М. Бутлеров. 1828—1886». 1960-ті рр. Метал. меморіальна дошка (на будівлі кафедри технології резини) Бизову Б. В., «Тут у 1923—1934 роках працював найвидатніший спеціаліст у галузі хімії й технології каучуку та резини Б. В. Бизов». 1978. Мармур. меморіальна дошка (Ф-4) Вариньському Л., «Тут, у Петербурзькому технологічному інституті, у 1874—1875 роках навчався Людвік Вариньський — діяч соціалістичного руху, засновник польської партії „Пролетаріат“ (1882). Загинув у Шліссельбурзькій фортеці у 1889 році». 1989. Архітектор Віра Ісаєва. Граніт. меморіальна дошка (в будівлі) Вуколову С. П., «Тут у 1932—1940 роках працював видатний спеціаліст, професор Семен Вуколов». 1978. Мармур. меморіальна дошка Горбунову М. П., «Тут, у Технологічному інституті, у 1910—1917 роках навчався Микола Петрович Горбунов, радянський державний діяч, один з організаторів науки, академік». 1984. Архітектор Іванов В. М. Граніт. …
Архітектура Територія Технологічного інституту обмежена ділянкою на перетині Заміського й Московського проспектів. Первинно його площа становила приблизно 31800 м². Після Указу про заснування 28 листопада 1828 року почалось зведення спеціальних будівель, й уже до серпня 1831 року був готовий триповерховий головний корпус, житлові будинки та деякі майстерні. Архітектори: Постников, Анерт.Технологічний інститут. Історія й фото будівлі Технологічного інституту — Прогулянки Петербургом До 1834 року завершено будівництво «Гірського будинку», а у 1853 році зведено першу на території інституту Хімічну Лабораторія, у якій працювали Дмитро Менделєєв і Федір Бейльштейн (нині у цій будівлі розташовано кафедру загальної фізики). У той самий час будуються ливарня, житловий дерев'яний будинок, сараї й навіс (арх. Бекман).
Інститут було відкрито 11.10.1831. У 1930 році з боку Московського проспекту було зведено навчальний корпус за проектом Д. Л. Кричевського й О. І. Гегелло.
У 1863—1885 роках будуються Механічна Лабораторія, студентська їдальня у 3 поверхи; формується музей, спальні вихованців, квартири.
У 1900-х роках, після великої перерви інститут значно розширює свої навчальні приміщення. Докорінним чином перебудовується Головний корпус.
Будівельну комісію очолюють викладачі інституту, цивільні інженери Л. П. Шишко та Максимов. Окрім зазначеного вище в інституті у цей час триває будівництво нових та перебудова старих будівель і лабораторій.
У 1913 році зводяться Інженерно-Механічна й Хіміко-Технічна лабораторії. У зв'язку з початком Першої світової війни інститут змушений будувати нові будівлі у й без того тісних дворах. У 1916 купується нова ділянка.
У 1990 році зводиться шестиповерхова будівля Фундаментальної бібліотеки СПДТІ (ТУ), що є однією з найбільших бібліотек ВНЗ.
Факультети й відділення 1-й факультет: Хімічної технології неорганічних речовин та матеріалів 2-й факультет: Тонкого органічного й мікробіологічного синтезу 3-й факультет: Інженерно-кібернетичний 4-й факультет: Технології органічного синтезу й полімерних матеріалів 5-й факультет: Наукомістких технологій 6-й факультет: Захисту довкілля 7-й факультет: економіки й менеджменту (денне та вечірнє відділення) 8-й факультет: Інформатики й управління Гуманітарне відділення Фізико-математичне відділення Хімічне відділення Загальноінженерне відділення Факультет підвищення кваліфікації викладачів ВНЗ Заочне відділення
Кафедри 1-й факультет: Хімічної технології неорганічних речовин та матеріалів Кафедра технології неорганічних речовин та мінеральних добрив Кафедра технології каталізаторів Кафедра технології скла й загальної технології силікатів Кафедра хімічної технології будівельних та спеціальних зв'язувальних речовин Кафедра хімічної технології високотемпературних матеріалів Кафедра хімічної технології тонкої технічної кераміки 2-й факультет: Тонкого органічного й мікробіологічного синтезу Кафедра хімії й технології органічних сполучень азоту Кафедра хімії й технології синтетичних біологічно активних речовин Кафедра хімічної технології органічних барвників та фототропних сполучень Кафедра молекулярної біотехнології Кафедра технології мікробіологічного синтезу 3-й факультет: Інженерно-кібернетичний Кафедра обладнання й робототехніки переробки пластмас Кафедра машин та апаратів хімічних виробництв Кафедра оптимізації хімічної та біотехнологічної апаратури 4-й факультет: Технології органічного синтезу й полімерних матеріалів Кафедра технології нефто- й вуглехімічних виробництв Кафедра хімічної технології пластмас Кафедра хімічної технології органічних покриттів Кафедра хімії й технології високомолекулярних сполучень Кафедра хімії й технології каучуку та резини Кафедра хімії й технології переробки еластомірів Кафедра технологій збереження ресурсів 5-й факультет: Наукомістких технологій Кафедра технології електротермічних та плазмохімічних виробництв Кафедра технології електрохімічних виробництв Кафедра хімічної нанотехнології й матеріалів електронної техніки Кафедра радіаційної технології Кафедра технології рідкісних елементів та наноматеріалів на їхній основі Кафедра високоенергетичних процесів 6-й факультет: Захисту довкілля Кафедра інженерного захисту довкілля Кафедра хімічної технології матеріалів та виробів сорбціонної техніки Кафедра інженерної радіоекології та радіохімічної технології Кафедра хімічної енергетики Кафедра забезпечення життєдіяльності й охорони праці 7-й факультет: Економіки й менеджменту (денне та вечірнє відділення) Кафедра менеджменту й маркетингу Кафедра економіки й організації виробництва Кафедра управління персоналом та реклами Кафедра фінансів та статистики Кафедра економіки й логістики 8-й факультет: Інформатики й управління Кафедра автоматизації процесів хімічної промисловості (АПХП) Кафедра автоматизованих технологічних комплексів та мікропроцесорних систем (АТК та МПС) Кафедра систем автоматизованого проектування (САПР) Кафедра інформаційних систем у хімічній технології (ІСХТ) Гуманітарне відділення Кафедра історії Вітчизни, науки та культури Кафедра іноземних мов Секція російської мови (при кафедрі іноземних мов) Кафедра соціології Кафедра фізичного виховання Кафедра філософії Фізико-математичне відділення Кафедра вищої математики Кафедра прикладної математики Кафедра математичного моделювання й оптимізації хіміко-технологічних процесів Кафедра загальної фізики Кафедра електротехніки та електроніки Кафедра теоретичної механіки Хімічне відділення Кафедра неорганічної хімії Кафедра фізичної хімії Кафедра органічної хімії Кафедра аналітичної хімії Кафедра колоїдної хімії Загальноінженерне відділення Кафедра інженерного проектування Кафедра теоретичних основ хімічного машинобудування Кафедра процесів та апаратів Кафедра теоретичних основ матеріалознавства
Професорсько-викладацький склад В інституті: 28 академіків і членів-кореспондентів російських та міжнародних академій наук 10 лауреатів Державних премій та премій Ради Міністрів 12 заслужених діячів науки й техніки 125 професорів та докторів наук 560 доцентів та кандидатів наук Понад 5 тис. студентів 8 факультетів 4 відділення 59 кафедрСайт інституту
Директори та ректори 1828—1838 — Євреїнов Іван Михайлович 1838—1852 — фон Блау Василь (Вільгельм) Іванович 1852—1858 — Бутенєв Костянтин Федорович 1858—1863 — Чайковський Ілля Петрович 1863—1869 — Ламанський Яків Іванович 1869—1875 — Єрмаков Микола Андрійович 1875—1878 — Вишнеградський Іван Олексійович 1879—1891 — Ільїн Микола Павлович 1891—1902 — Головін Харлампій Сергійович 1902—1906, 1908—1913, 1920—1922 — Зернов Дмитро Степанович 1906—1908 — Воронов Олександр Олександрович 1913—1915 — Деп Георгій Філіпович 1915—1920 — Шишко Лев Петрович 1922—1925 — Бартельс Микола Олексійович 1925—1930 — Велер Лазар Іванович 1930—1931 — Виноградов Микола Іванович (хімік) 1931—1936 — Калінін Іван Петрович 1936—1937 — Васер Абрам Соломонович 1939—1945 — Маляров Георгій Арсенович 1945—1946 — Переверзєв Андрій Єгорович 1946—1948 — Лопатін Костянтин Ілліч 1949—1951 — Журавльов Володимир Федорович 1952—1963 — Євстроп'єв Костянтин Сергійович 1963—1965 — Мухльонов Іван Петрович 1965—1975 — Алєсковський Валентин Борисович 1975—1985 — Проскуряков Володимир Олександрович 1985—2010 — Дудирєв Анатолій Сергійович 2010—2015 — Лісіцин Микола Васильович з 2015 — Шевчик Андрій Павлович
Фундаментальна бібліотека Фундаментальна бібліотека Технологічного інституту — одна з найстаріших хімічних бібліотек у Росії. За 170 років існування вона зібрала у своїх фондах близько мільйона томів. У бібліотеці представлена література з хімії та хімічної технології, фізики, математики, економіки та інших дисциплін.
У 1990 році бібліотека переїхала до нової будівлі, зведеної спеціально для неї у дворі інституту. На шести поверхах бібліотеки розміщено 4 читацьких зали, 5 абонементів, каталоги, книгосховища, службові приміщення.
Газета «Технолог» Газета Санкт-Петербурзького державного технологічного інституту (технічного університету)
Виходить з жовтня 1926 року.
Відомі випускники Сокович Євген Олександрович (*1864 — †1946 рр.) — міністр (залізничних) шляхів уряду УНР. Семен Альтов (нар. 1945) — радянський та російський письменник-сатирик Мамед Гасан Гаджинський (1875—1931) — азербайджанський державний діяч, перший міністр закордонних справ, п'ятий міністр внутрішніх справ, третій голова Ради Міністрів Азербайджанської Демократичної Республіки