Андре Тайлер Ігуодала (; 28 січня 1984, Спрінгфілд, штат Іллінойс) — американський баскетболіст. Грає на позиції легкого форварда або атакувального захисника. Виступає за команду Національної баскетбольної асоціації (НБА) «Голден Стейт Ворріорз». Вирізняється високою майстерністю під час гри в захисті. До початку професійної кар'єри Ігудоала грав за команду старшої школи Ланфіер зі Спрингфілда і студентську команду Університету Аризони «». На драфті НБА 2004 «Філадельфія Севенті-Сіксерс» обрала його під дев'ятим номером. За цей клуб він виступав протягом восьми сезонів, поки 2012 року його не обміняли в «Денвер Наггетс». Після одного сезону в Денвері, влітку 2013 року Ігуодала підписав чотирирічний контракт з «Голден Стейт Ворріорз». У сезоні 2014/2015 він допоміг команді виграти чемпіонат НБА, а самого Андре визнали найціннішим гравцем фінальної серії проти «Клівленд Кавальєрс».
За підсумками його першого сезону в НБА Ігуодалу включили в символічну Збірну найкращих новачків ліги. 2006 року його визнали найціннішим гравцем . Також він був фіналістом . У 2011 році за успішну гру в обороні Ігуодалу включили в другу Збірну всіх зірок захисту НБА, а в 2014 році — в першу. Один раз, , баскетболіст брав участь у Матчі всіх зірок НБА.
У складі американської баскетбольної збірної він став чемпіоном світу 2010 і олімпійським чемпіоном 2012.
Ранні роки Андре Ігуодала народився в Спрингфілді, штат Іллінойс. Його мати — афроамериканка Лінда Шаклін, батько — нігерієць Леонард Шаклін. Мати і дядько Ігуодали займалися баскетболом, його старший брат Френк грав у баскетбол за університетські команди .
Баскетбольними кумирами Ігуодали в дитинстві були Джален Роуз, Анферні Хардуей, Майкл Джордан і Скотті Піппен. Сам Андре почав займатися баскетболом у чотири-п'ять років. 1992 року він разом з братом Френком відвідував дитячий баскетбольний табір, який щоліта в Спрингфілді проводив місцевий баскетболіст , який грав у НБА. За словами Ігуодали, ці заняття багато чому його навчили.
Андре Ігуодала навчався в старшій школі Ланфієр у Спрингфілді. У шкільну баскетбольну команду Ігуодала, що мав при вступі зріст 178 см і продовжував рости, потрапив не одразу, був успішнішим у легкій атлетиці, спеціалізуючись на стрибках у довжину. Андре виступав в молодших класах за молодіжну команду школи і грав переважно на позиції розігруючого захисника, хоча і був найвищим у команді. Важливим епізодом у становленні Ігуодали як баскетболіста стала його дружба з Річардом Макбрайдом на прізвисько «Кадилак». Макбрайд перевівся в Ланфієр у восьмому класі і відразу ж став головною зіркою шкільної баскетбольної команди, виділяючись своїм талантом серед інших гравців.
Завдяки Макбрайду Ігуодала потрапив до команди Аматорського спортивного союзу (AAU), у якій вийшов на новий рівень. За словами Макбрайда, кожного року він спостерігав, як Андре прогресує, особливо відчутних успіхів він досягнув перед випускним класом. Влітку 2001 року Ігуодала допоміг команді виграти національний чемпіонат серед юнаків до 17 років. У фінальному матчі він закинув переможний м'яч з сиреною і був визнаний найціннішим гравцем турніру. Після цього Ігуодалою зацікавилися тренери університетських команд Іллінойсу, Арканзасу і Аризони.
Аризонський університет У випускному класі старшої школи аналітики віддавали Ігуодалі 26-те місце у своєму рейтингу найкращих новобранців для студентських команд, серед легких форвардів він був на 6-му місці. Спочатку Ігуодала збирався вступати до Арканзаського університету й підписав відповідний . Однак, після того як з тренером арканзаської команди був розірваний контракт, Андре змінив своє рішення і відкликав лист. Замість Арканзасу він вибрав Університет Аризони. Вибір команди під керівництвом був багато в чому обумовлений тим, що раніше з нею пов'язав своє майбутнє друг Ігуодали, .
В університетській команді «» Ігуодала багато чому вчився у другокурсника Люка Волтона, сподіваючись перейняти його манеру гри. За словами Ігуодали, Волтон навчив його, як правильно віддавати передачі, вибирати позицію і жертвувати власною результативністю заради успіхів команди. На першому курсі Ігуодала добре показав себе у грі на відскоках від щита, роблячи підбирання і відправляючи партнерів у швидкий прорив до чужого кільця. Дебютний сезон у студентському баскетболі Андре завершив з показниками 6,4 очка і 4,9 підбирання в середньому за гру. Його команда дійшла до регіонального фіналу турніру Національної асоціації студентського спорту (NCAA), де поступилася «».
Після першого року в студентському баскетболі Ігуодала виявив своє ім'я серед перспективних гравців, яким аналітики передрікали високі місця на драфті НБА 2004. Усвідомлення, що кар'єра професійного баскетболіста для нього реальна, істотним чином змінило ставлення Ігуодали до себе. Він повністю зосередився на баскетболі, пропускав усі вечірки і розваги, раніше за інших гравців приходив у спортзал на тренування. Статистичні показники Ігуодали на другому курсі значно зросли — він набирав у середньому за гру 12,9 очки, робив 8,4 підбирання і віддавав 4,9 передачі. Однак команда, яка грала без Волтона, була загалом слабкішою, ніж роком раніше і вилетіла вже у першому раунді турніру NCAA. Після двох сезонів в Аризонському університеті Ігуодала виставив свою кандидатуру на драфт НБА 2004 року і найняв агента .
За два роки в коледжі Ігуодала зробив десять дабл-даблів і три трипл-дабли. Крім нього лише Джейсону Кідду серед гравців конференції Pac-10 вдавалося зробити більш як один трипл-дабл за сезон. У сезоні 2002/2003 Игудала був включений в символічну збірну новачків конференції. У наступному сезоні він увійшов у першу символічну збірну конференції, регіональну збірну за версією Асоціації баскетбольних журналістів США (USBWA) та удостоєний почесного згадки від Ассошіейтед прес при оголошенні .
Статистика в коледжі + Статистика за сезонами Рік Команда GP MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG 2002–03 Аризона 32 19.2 .381 .205 .670 4.9 2.1 1.5 0.6 6.4 2003–04 Аризона 30 32.1 .450 .315 .788 8.4 4.9 1.5 0.4 12.9 За кар'єру 62 25.4 .424 .274 .788 6.6 3.4 1.5 0.5 9.6
НБА
Перші роки у «Філадельфії» (2004—2006)
На драфті НБА клуб «Філадельфія Севенті-Сіксерс» обрав Ігуодалу під дев'ятим загальним номером у першому раунді. Команда заздалегідь розраховувала вибрати Ігуодалу і проводила з ним до драфту закриті тренування, щоб не привертати увагу конкурентів до перспективного гравця. Не всі, однак, погоджувалися, що Ігуодала готовий до НБА. Колишній тренер і оглядач ESPN писав, що Андре робить величезну помилку, залишаючи Аризонський університет, де він ще багато чого може навчитися у тренера Олсона.
Перед початком свого дебютного сезону в НБА Ігуодала на тренувальних зборах вразив тренера «Філадельфії» і виграв конкуренцію за місце в стартовій п'ятірці у ветерана Гленна Робінсона. Тренер відзначав фізичні дані Андре і його вміння грати в захисті. Коли Ігуодала з'явився в команді, її незаперечним лідером був захисник Аллен Айверсон, при якому всі інші гравці, включаючи Андре, виконували лише допоміжні функції. Сам Ігуодала, розповідаючи про час, проведений в одній команді з Айверсоном, порівнює себе з бек-вокалістом, який гастролює разом з Rolling Stones, і каже, що це був гарний час.
Свій дебютний сезон у НБА Ігуодала завершив з показниками 9 очок, 5,7 підбору і 3 передачі в середньому за гру. Він був єдиним гравцем «Філадельфії», який усі 82 матчі регулярного сезону 2004/2005 та п'ять матчів починав у стартовій п'ятірці. Андре був єдиним новачком сезону, що записав до свого активу тріпл-дабл. Він також посів восьме місце серед гравців ліги за перехопленнями в середньому за гру (1,68). Все це дозволило йому увійти у першу символічну Збірну найкращих новачків сезону .
У другому сезоні Ігуодала добре проявив себе на у рамках зіркового вік-енду 2006 року, набрав 30 очок і був визнаний найціннішим гравцем матчу. Наступного дня Андре взяв участь у конкурсі слем-данків. Забивши зверху в ефектному стрибку з-за щита з відскоком після передачі Айверсона, він отримав максимальну оцінку в 50 балів і вийшов у фінал, де змагався з Нейтом Робінсоном. Після двох данків судді присудили обом учасникам рівну кількість балів, а переможець визначився в додатковій спробі, в якій Робінсон на один бал обійшов Ігуодалу, вигравши конкурс. Багато спостерігачів відзначали спірність судівства.
Другий сезон поспіль Ігуодала провів 82 матчі регулярного сезону в стартовій п'ятірці, його результативність підвищилася до 12,3 очка, 5,9 підбору і 3,1 передачі за гру, за цими трьома показниками Андре був третім серед гравців своєї команди. У тому сезоні в «Філадельфії» намітилася криза, команда не потрапила в , а Аллен Айверсон став вимагати посилення складу або обміну в більш амбітну команду. Результатом в грудні 2006 року, після провального початку сезону, стала відмова «Філадельфії» від послуг Айверсона шляхом його обміну в «Денвер Наггетс».
Лідер «Філадельфії» (2007—2012) За відсутності Айверсона Ігуодала взяв на себе лідерські функції в команді. Через два дні після обміну він набрав у грі проти «Бостон Селтікс» 31 очко і допоміг «Філадельфії» перервати програшну серію з 12 матчів. Генеральний менеджер згадував: «Ми всі знали, що він різноплановий гравець, але багато хто бачив у ньому лідера команди». Всі успіхи в історії «Філадельфії Севенті Сіксерс» були досягнуті, коли команда будувалася навколо зоряних гравців. Вілт Чемберлейн, Мозес Мелоун, Джуліус Ірвінг приводили клуб до перемоги в чемпіонаті, Аллен Айверсон виводив його у фінал, від Ігуодали у Філадельфії очікували подібного досягнення. Андре дійсно намагався стати лідером команди, його статистичні показники помітно зросли. У сезоні 2006/2007 його результативність зросла з 12,3 до 18,2 очка в середньому за гру. Він також встановив особистий рекорд середньої точності штрафних кидків — 82 %. У наступних чотирьох сезонах він у середньому набирав 17 очок за гру. Влітку 2008 року Андре підписав з «Філадельфією» новий шестирічний контракт на суму 80 млн доларів. Подібний контракт, який робив Ігуодалу найбільш високооплачуваним гравцем у команді, автоматично означав підвищення очікувань від нього. Коментуючи угоду, менеджер говорив про те, що Ігуодала виконує великий обсяг роботи і намагається допомагати партнерам за межами майданчика. Андре відвідував тренувальні збори для молодих гравців, брав участь у вітанні новачків після драфту і розвинув значну активність у соціальних мережах, підбадьорюючи партнерів .
За вісім сезонів, які Ігуодала провів у «Філадельфії», команда п'ять разів грала у плей-оф, але лише один раз змогла пройти далі першого раунду, і була дуже далекою від рівня «Севенті Сіксерс» початку 2000-х, коли ледь не виграла чемпіонат. При Ігуодалі змінилося п'ять тренерів — О'Браєн, , , і Дуглас Коллінз. Керівництво «Філадельфії» експериментувало зі складом, у сезоні 2009/2010 навіть ненадовго повернувся Айверсон. Тоні Ділео згадував, що вболівальники клубу ставилися до Андре прохолодно, не опускаючись до образ, але й не маючи до нього великої любові, оскільки він так і не зміг замінити їх кумира Аллена Айверсона. Вболівальники та фахівці сходилися на думці, що Ігуодала не був тією суперзіркою, навколо якої можна будувати команду. Йому ставили в провину, що він не дає розкритися новачкові , на якого у Філадельфії покладали великі надії і який звик грати на тій самій позиції, що й Андре.