Заво́дський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця міста Миколаєва.
Назва
Свою назву район отримав не від слова «завод», а від слова «заводь», якими рясніє район, що розташований по обом берегам Бугу.
Загальна характеристика Територія району складає 27 км². Включає 173 вулиці і провулки, довжина шляхів загального користування — 112 км. Населення району складає близько 130 тис. осіб, з яких 25 тис. осіб мешкають у приватному секторі, житловий фонд якого складає 6 620 будинків.
Історія Район утворений у червні 1940 року.Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 30 (93). — 12 вересня. — С. 4.
Населення Рік Кількість населення 1959 40 292 1970 73 359 1979 115 567 1989 131 778 2001 132 341 2008 131 569 Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток російська 61,68% українська 37,48% вірменська 0,15% румунська 0,15% білоруська 0,08% болгарська 0,04% інші 0,42%
Географія Район розташований на заході міста. Омивається водами Бузького лиману. Межує з Центральним та Інгульським районами. На лівобережжі розташовані місцевості Ліски, Намив й Слобідка, Ліски-2, а також компактні мікрорайони самозабудов, що склалися історично (Залізничне селище, робітниче селище Ялти, Абісинія). На правобережжі — Велика Корениха й Мала Корениха.
Промисловість
Заводський район за весь час свого існування є основним промисловим районом м. Миколаєва. 36,8 % усіх промислових підприємств, наприклад, ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод», завод ЗБВ, «Екватор», СП «Нібулон», мелькомбінат, морський і річковий порти, портовий елеватор, ЗАТ «Індодежда», ПП «Вікі». З 1901 року працював Миколаївський лікеро-горілчаний завод (ліквідований у 2010).
Примітки
Джерела
Посилання