Пайде

Па́йде (), Вайсенштайн ( — Білий камінь) — місто в Естонії, адміністративний центр мааконду Ярвамаа.

Географія Місто розташоване в центральній частині Естонії.

Клімат

Історія Згадується вперше в джерелах під 1265 роком. Міські права отримало 30 вересня 1291 року за привілеєм магістра Лівонського ордену Гальта. Відоме своїм замком, побудованим Лівонським орденом.

У 1745—1920 роках — центр Вайсенштайнського повіту Естляндської губернії.

У 1950—1991 роках Пайде був центром Пайдеського району.

Фортеця Фортеця Пайде (, ). Коли давній Ярваський повіт в ХІІІ ст. в результаті хрестових походів перейшов у власність Ордена, там, за домовленістю, не можна було будувати жодної фортеці. В той же час Орден одержав у власність невеличкий повіт Алемпойсі, на котрий ця заборона не розповсюджувалася. На високому болотяному островці, ймовірно, на місці стародавнього городища, — Орден вирішив побудувати свою фортецю, яка згодом стала столицею Ярвамаа.

Найдавнішу частину орденської фортеці — восьмикутну головну башту висотою 30 м — було зведено в 1265-66 рр. Свою німецьку назву фортеця одержала від білого вапняка, що використовувався при будівництві. Подібного походження і естонська назва. «Пайде, паеківі» естонською мовою означає «вапняк».

На початку XIV ст. до башти було прибудовано будинок конвенту із закритим двориком. В наступні століття були побудовані зовнішня стіна та північно-східна Порохова башта. В XVI ст. були споруджені земляні укріплення — по кутах фортечної гори з'вилися бастіони, а краї були укріплені валами. Очевидно, тому гору почали називати Валлімяге — «валова гора», а башту — Валліторн, тобто «валова башта».

Під час Лівонської війни в Пайдеській фортеці відбулися жорстокі битви. В 1560, 1562, 1571-73 та 1581 рр. тут були битви між німецькими, московськими та шведськими військами. Наступна шведсько-польська війна також не обминула Пайде в 1602 та 1608 рр. У ході цих двох воєн фортеця дуже постраждала, від неї залишилися лише руїни.

У XVII—XIX ст. фортецю використовували як каменоломню. Найкраще збереглася башта, побудована в 60-х роках ХІІІ ст. Її було відреставровано в 1895—1897 рр., але в 1941 р. башту підірвали радянські війська. Башта, яка стала символом Пайде, була відбудована в 1990—1993 рр. і перетворена на музей; з неї відкривається чудова панорама. Впорядковані руїни стали улюбленим місцем прогулянок і проведення різних заходів.

Вежа та фортеця фігурують тепер на гербі повіту Ярвамаа та на міському гербі Пайде.

Населення

Відомі уродженці міста Костянтин Корнякт із Білобок — шляхтич, військовик, син грецького купця Костянтина Корнякта зі Львова і Анни Дідушицької; 3 роки був тут комендатом замку.Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…  — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. II. — S. 614—615. Іта Евер (* 1931) — естонська акторка театру, кіно та телебаченняProfile , draamateater.ee. Арво Пярт — сучасний естонський композитор Еве Ківі (* 1938) — естонська та радянська актриса.

Білокамінські старости Анджей Потоцький — кальвініст Якуб Потоцький — староста генеральний подільський

Світлини

Примітки

Джерела Paul Johansen. Paide linna asutamisest. — Õpetatud Eesti Seltsi Toimetused, XXX. Liber Saecularis. Tartu, 201—208. 1938 Villu Kadakas. Archaeological studies in the church and churchyard of Paide. Tallinn University, Institute of History. 2014 Krista Kodres. Paide. Püha risti kirik. Õpetatud Eesti Seltsi Toimetused, IdaVirumaa. Ed. by V. Raam. Eesti arhitektuur, 3. XXX. tartu, 201—208. 1997.

Посилання Офіційна сторінка міста