Золотоу́стівська (Златоу́стівська) ву́лиця — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Солдатська слобідка. Пролягає від Галицької площі та Бульварно-Кудрявської вулиці до вулиці В'ячеслава Чорновола та Ростиславської вулиці.
Прилучаються Павлівська, Річкова і Полтавська вулиці.
Історія Вулиця виникла у 30-х роках XIX століття під назвою Загородня (Заміська), адже на той час знаходилася за межами міста. У 1869 році отримала теперішню назву — від церкви Іоанна Златоуста (так звана Залізна церква), що була розташована на Галицькій площі (знищена у 1934 році). З 1926 року мала назву вулиця Володарського, на честь діяча російського революційного руху В. Володарського (назву підтверджено 1944 року).
Історичну назву вулиці відновлено 2000 року.
Існує два варіанти написання назви вулиці (у тексті рішення Київради подано Златоустівська, у розпорядженні КМДА — Золотоустівська), обидва фігурують на різних табличках та вказівниках, в інформаційних джерелах. В офіційному довіднику «Вулиці міста Києва» (2015) подано лише варіант Золотоустівська. У листопаді 2021 року його було закріплено як єдиний офіційний.
До 1985 року вулиця пролягала до вулиці Леоніда Глібова.
Забудова
Забудова місцевості склалася у 1830-х роках — тут було селище відставних вояків, яке так і назвали Солдатська слобідка. Через садибну малоповерхову забудову вулиця за міським розписом належала до 4-го розряду. У другій половині XIX століття тут почали зводитися цегляні або змішані прибуткові будинки, і в 1914 році вулицю було підвищено частково до 1-го, частково до 2-го розряду.
Старовинна забудова збереглася частково. Це будинки №№ 2/4, 14, 53. Вулиця переважно забудована цегляними п'ятиповерхівками 1950—60-х років та сучасними багатоповерховими будинками 1970-х—2000-х років.
Більшість старої забудови було знесено ще у 1980-х роках, будинок №30 знесено у лютому 2014 року, будинок №35 - восени 2016 року.
Установи Бібліотека № 149 Шевченківського району (буд. № 2/4) Візовий відділ посольства Німеччини (буд. № 37/39) Київська державна фабрика театрального реквізиту (буд. № 53)
Колишні анотаційні та меморіальні дошки буд. № 30 — меморіальна дошка на честь нелегальної типографії Київської організації РСДРП (більшовиків), яка знаходилася у цьому будинку у 1915 році. Мармурову дошку відкрито у 1947 році (архітектор Д. М. Криворучко), у 1965 році замінено на гранітну. Будинок знесений у лютому 2014 рокуК. Степанець, О. Михайлик. Втрачені споруди Києва (1992-2016), видання друге. К., 2016. с.135, меморіальну дошку втрачено. буд. № 74Фактично — будинок № 12 по Павлівській вулиці, ріг Золотоустівської вулиці. — анотаційна дошка на честь Володарського. Гранітну дошку було відкрито у 1965 році, демонтовано у 2016.
Примітки
Джерела