Державний прапор Російської Федерації — офіційний її державний символ, нарівні з Гербом та Гімном. Являє собою прямокутне полотнище з трьох рівновеликих горизонтальних смуг: білої, синьої та червоної. Відношення ширини прапора до його довжини 2:3Федеральный конституционный закон «О Государственном флаге России» от 8 декабря 2000 года..
Історія
Перший російський прапор До XVII століття Московське царство не мало єдиного державного прапора. Історію його виникнення можна простежити з часів царя Олексія Михайловича Романова, коли, в 1668 році, було спущено на воду перший російський військовий корабель «Орел».
Голландський інженер Давид Бутлер, що керував будівництвом корабля, звернувся до Боярської думи з проханням «… випросити у Його Царської Величності наказ: який, як у тому є звичай в інших держав, підняти на кораблі прапор». Палацовий наказ на це прохання відповів, що в практиці такого не траплялося, а Збройна палата «будує стяги, хоругви та прапори для військових частин і воєвод, а як бути з корабельним прапором, Цар наказав запитати його, Бутлера, який є на те звичай в його країні».
Прапор Нідерландів з 1630 року являв собою полотнище, що складається з трьох горизонтальних смуг рівної ширини: червоної (верхня), білої (середня) і синій (нижня), про що Бутлер і доповів царю. Відомо, що доповідь Бутлера мала результат: «Розпис, що ще треба до корабельного будові, окрім того, що нині куплено за морем» свідчить, що для прапорів була закуплена «кіндяк-червона», біла та синя матерія.
Слід зазначити, що трисмугові корабельні прапори таких кольорів були відомі у Московському царстві і раніше. Ще в 1634 у до двору царя Михайла Федоровича прибуло посольство голштинського герцога Фрідріха III з проханням про дозвіл підданим останнього проїжджати через територію Московського царства до Персії у торгових справах. Для здійснення перевезень голштинців було досягнуто домовленості про будівництво на Волзі десяти кораблів. За допомогою найнятих російських теслярів до червня 1636 року перший корабель, названий на честь герцога «Фредеріком», було спущено на воду; решта кораблів так і не були побудовані. Прапор Шлезвіг-Гольштейну, під яким ходив «Фредерік», також являв собою синьо-біло-червоне полотнище з порядком кольорів, протилежним нідерландському. Поза сумнівом, факт існування на Волзько-Камській системі корабля з таким прапором міг вплинути на вибір Олексія Михайловича.
Можливо, що на вибір Олексієм Михайловичем білого, синього і червоного як російських національних кольорів вплинуло і та обставина, що вони повторюють забарвлення московського герба: «У червоному щиті Святий Великомученик і Змієборець Георгій, у срібному озброєнні і блакитній мантії, на срібному […] коні, що вражає […] дракона».
Хай там як, прапор саме цих кольорів і був піднятий на «Орлі». Князь Олександр Путятин у статті «Про російський національний прапор» пише, що цей прапор фактично і був першим російським національним прапором.
Якщо з кольорами російського прапора ситуація представляється досить ясною, то з приводу його малюнка існують різні думки:
Автор «Нарисів російської морської історії» Ф. Ф. Веселаго вважає, що «з кольорів матерій, що вживаються на прапорі корабля „Орел“, і з того, що при озброєнні його головними розпорядниками були голландці, можна з великою ймовірністю припустити, що тодішній прапор в наслідування голландському складався з трьох горизонтальних смуг: білої, синьою і червоною». Підтвердженням цього є та обставина, що для свого сина, Петра (майбутнього російського імператора Петра I), Олексій Михайлович наказав шити трисмугові біло-синьо-червоні прапори. З цими твердженнями не згодний інший відомий історик флоту, П. І. Белавенець. У роботі «Кольори російського державного національного прапора» він посилається на відому гравюру «Взяття фортеці Азов. 1696» голландського художника Адріана Схонебека. Прапори російського флоту на ній мають вигляд полотнищ, розділених хрестом на рівні частини. Слід, однак, відзначити, що взяття Азова відноситься до часів Петра I; до цього ж часу відноситься і перша документальна згадка про біло-синьо-червоний прапор, максимально близький до сучасного прапора Росії. Ще одна версія про малюнок першого російського прапора висунута в 2002 році. Відповідно до неї, прапори перших російських кораблів мали лише «проєктний», попередній характер. Було висунуто думку, що з часів Олексія Михайловича до 1720 року як для суден використовувалися прапори різноманітних малюнків, що мали лише напівофіційний характер (оскільки не були закріплені ні в одному з документів). Сумніваючись у достовірності зображених на гравюрі Схонебека «Взяття фортеці Азов. 1696» прапорів (які, своєю чергою, автори дослідження трактують як білі з синім або червоним прямим хрестом), дослідники стверджують, що перший російський прапор на судні був ідентичний голландському, потім використовувався «перевернутий голландський прапор» (тобто синьо-біло-червоний), а перший малюнок біло-синьо-червоного прапора, на їх думку, з'явився лише в 1699 році (що відображено на ескізі Петра I, картинах А. Сторка) та був закріплений лише в 1720 році Морським статутом. Еволюція прапора добре простежується на гравюрах А. Схонебека, що зображують лінійний корабель Петра I «Гото Предестинація» і датованих 1701 роком.
У французьких флотських таблицях-визначниках прапорів XIX століття вказано прапор архієпископа Архангельського і Возького - біле полотнище з жовтим єрусалимським хрестом.
Прапор царя московського
6 серпня 1693 року, під час плавання Петра I на 12-гарматній яхті «Святий Петро» у Білому морі з ескадрою військових кораблів, побудованих в Архангельську, на ній вперше було піднято як штандарт так званий «Прапор царя московського» — полотнище, що складається з трьох горизонтальних смуг білого, синього і червоного кольорів, із золотим двоголовим орлом посередині.
Нестандартні розміри цього прапора (4,6 метра в ширину і лише 4,3 метра в довжину) були підставою для гіпотези дослідника історії походження російського прапора А. А. Усачова, згідно з якою Петро I в 1693 році зробив прапор для своєї яхти із вцілілого прапора з хрестом, зшитого для «Орла», вирізавши відповідний за розміром шматок: прапор «Орла» був занадто великий для яхти. Оригінал цього найдавнішого зі збережених загальноросійських прапорів, що збереглися до наших днів, знаходиться у Центральному військово-морському музеї у Санкт-Петербурзі.
Прапор, аналогічний сучасному російському прапору, став використовуватися як морський прапор Росії. Враховуючи ту обставину, що у сухопутних військах кожний полк мав свій прапор, єдиний морський прапор, прийнятий Петром, був де-факто державним прапором Росії.
У 1699–1700 роках Петром I вводиться новий штандарт і розробляються нові варіанти військово-морського прапора. У 1699 році, коли корабель «Фортеця» відправився до Константинополя, Петро I в інструкції російському посланцю Омеляну Українцеві намалював трьохсмуговий прапор з перетинаючим його косим хрестом. 20 січня 1705 року Петро I видав указ, згідно з яким «на торгових всяких судах» потрібно піднімати біло-синьо-червоний прапор.
Трьохсмуговий прапор використовувався і на військових кораблях до 1712 року, коли як військово-морського прапора був затверджений Андріївський прапор. Біло-синьо-червоний прапор стає комерційним прапором (тобто прапором цивільних судів).
Однак використання даного прапора не обмежилося тільки торговим флотом. Біло-синьо-червоний прапор використовувався як військово-польової прапор підрозділів російської армії: так, під час битви при Нарві російські полки йшли у бій під біло-синьо-червоним прапором із золотими двоголовими орлами. Крім того, біло-синьо-червоні шарфи — були частиною офіцерської форми у російській армії у 1700–1732 роках.
Прапор Російської імперії
Попри те, що Петро I розробив за своє життя величезну кількість прапорів (різні варіанти Андріївського прапора, штандарти царя Московського і Імператора Всеросійського, варіанти гюйс та ін.), Державний прапор Російської імперії ним так і не був встановлений.
Спадкоємці Петра майже півтора століття продовжували цю «традицію»: попри широке використання в побуті російського біло-синьо-червоного триколора, юридично його статус як прапора Російської імперії не був встановлений.
П. І. Белавенець описує розповсюдження як у двох державних прапорів: біло-синьо-червоного російського і чорно-жовтого імператорського штандарт а, вказуючи, що про власне національний прапор «ще не було й мови». Він же відзначає, що, наприклад, при Олександрі I «по занятті Парижа були виставлені прапори біло-синьо-червоні, які всі вважали за національні російської держави».
Разом з тим, у Російській імперії було створено безліч прапорів, що базуються на петрівському триколорі. Так, в 1806 році з'являється прапор Російсько-Американської компанії, що являв собою полотнище з трьох горизонтальних смуг (білої, синьої та червоної), з чорним двоголовим орлом посередині, білої смуги та написом «Російсько-Американська компанія».
В 1832 році було введено прапор генерального консула Російської імперії: петрівський триколор з Андріївським прапором у кантоні. Це свідчить, що і за Миколи I біло-синьо-червоні кольори не втрачали свого національного значення.
В 1858 році за царювання імператора Олександра II голова геральдичної палати Російської імперії барон Кене звернув увагу государя на те, що кольори державного прапора Росії не збігаються з кольорами державного герба (що йшло врозріз з правилами німецької геральдики). Попри те, що насправді кольору російського прапора відповідали кольорам центрального, найдавнішого зображення державного герба імперії, а саме — герба Москви, барону Кене вдалося переконати імператора в необхідності створення нового прапора.
У тому ж році була випущена брошура О. П. Язикова «Про російський державний колір», де як кольори прапора пропонувалися чорний, жовтий і білий. Саме ця комбінація і була прийнята в 1858 році як державний прапор Російської імперії. Не виключено, що на це рішення вплинуло те обставина, що ще одна імперія того часу — Австрійська — використала подібний прапор, що був чорно-жовте полотнище (кольори Священної Римської імперії німецької нації XV–XIX століть).
Указом Олександра II від 11 червня 1858 року був введений чорно-жовто-білий «малюнок гербових кольорів»: Описание Высочайше утверждённого рисунка расположения гербовых цветов Империи на знамёнах, флагах и других предметах, употребляемых для украшений при торжественных случаях. Расположение сих цветов горизонтальное, верхняя полоса чёрная, средняя жёлтая (или золотая), а нижняя белая (или серебряная). Первые полосы соответствуют чёрному государственному орлу в жёлтом поле, и кокарда из сих двух цветов была основана императором Павлом I, между тем как знамёна и другие украшения из сих цветов употреблялись уже во времена царствования императрицы Анны Иоанновны. Нижняя полоса белая или серебряная соответствует кокарде Петра Великого и императрицы Екатерины II; император же Александр I, после взятия Парижа в 1814 году, соединил правильную гербовую кокарду с древней Петра Великого, которая соответствует белому или серебряному всаднику (Св. Георгию) в московском гербе. Указ затверджено Сенатом по доповіді міністр а імператорського двору графа В. Ф. Адлерберга. Таким чином, прапор гербових кольорів став першим офіційно затвердженим державним прапором Росії.
Цікаво відзначити, що прапор був затверджений тільки за усної доповіді. Підписи імператора на малюнку і описі прапора немає. Дослідники відзначали також, що згадка «білої кокарди Петра I» помилкова, оскільки за часів Петра Великого кокарди не існувало. Біла кокарда чи бант («російський польовий знак») з'явилися лише в 1731 році. Чорний бант з жовтими смужками по краях встановив імператор Петро III, Катерина II знову ввела білий бант. В 1796 році Павло I повторно встановив чорно-помаранчеву кокарду; і лише при Олександрі I в 1814 році кокарда стала триколірною.