Йоси́ф Виго́вський гербу Абданк (у світі Іва́н Костянти́нович Виго́вський, ; (1660— 1730) — єпископ Української греко-католицької церкви; з 1713 року — єпископ Луцький і Острозький.
Життєпис Владика Йосиф належав до давнього українського шляхетського роду Виговських гербу Абданк, був сином козацького турово-пінського полковника та генерального обозного Костянтина Виговського — рідного брата гетьмана Івана Виговського та княжни Регіни Мещерської.
Антоній Петрушевич повідомляє, що 17 серпня 1713 року митрополит Юрій Винницький разом із єпископом Левом Кишкою висвятили Йосифа Виговського на єпископа. За даними Юзефа Ґеровського (Польський біографічний словник), в отриманні посади йому сприяв, зокрема, маршалок Коронного трибуналу 1701 року Станіслав ЛєдуховськийGierowski J. Ledóchowski Stanisław h. Szaława (ok. 1666—1725) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1972. — T. XVI/4. — Zeszyt 71. — S. 630—632. (згідно польських джерел призначення на єпископа відбулось 17 серпня 1716 року).
Учасник Замойського синоду в 1720 році. 15 серпня 1727 року брав участь в обряді коронації ікони Підкамінської Богородиці в Підкамінському домініканському монастиріBarącz S. Rys dziejów zakonu kaznodziejskiego w Polsce . — Lwów, 1861. — T. I. — S. 480—481. Barącz S. Dzieje klasztoru WW. OO. Dominikanów w Podkamieniu . — Tarnopol : Druk. Józefa Pawłowskiego, 1870. — S. 174, 182. .
На прохання і кошти Йосифа Виговського в 1723–1724 роках відомий монах-іконописець Йов Кондзелевич спорудив вівтар у церкві в с. Махнівці Золочівського району. Про це досі зберігся напис на вівтарі: «Цей вівтар прикрасив коштом своїм його милість Йосиф Виговський, єпископ Луцький і Острозький, за відпущення гріхів своїх прабатьків і батьків, написався рукою недостойного Йова Кондзелевича, монаха монастиря Білостоцького».Окремо варто згадати Йосифа Виговського як мецената. Варто пам’ятати, що перша половина XVIII ст. була епохою мистецького піднесення на Волині. Саме цей час був пов’язаний з активною діяльністю майстрів Острозької іконописної школи, на яку впливала європейська художня ренесансна традиція. Одночасно на Волині й Галичині працював о. Йов Кондзелевич – унікальний майстер- іконописець, якого мистецтвознавці іноді іменують «українським Рафаелем». Саме в часи єпископа Виговського художник створював знаменитий іконостас для Загорівського монастиря, відомий серед науковців також під назвою Вощатинського іконостасу. Можна припускати, що «другий фундатор Луцької кафедри», який піднімав з руїни соборну церкву Св. Івана Богослова, не міг не підтримувати (в той чи інший спосіб) волинських іконописців. Адже без їх праці неможливо було повністю відновити кафедральний собор у Луцьку. Але це суто логічне припущення. На його користь є лише одне пряме свідчення, пов’язане з «галицьким епізодом» історії родини Виговських.
Примітки
Джерела Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 614.