«Літературний ярмарок» — щомісячний художньо-літературний журнал-альманах, який виходив у Харкові з грудня 1928 р. по лютий 1930 р. Це видання стало важливим складником літературного процесу 1920-х рр. в УкраїніВ. В. Кисіль «Літературний ярмарок» як об'єкт пародіювання (на матеріалі пародій Едварда Стріхи) .
З історії видання Журнал з'явився у грудні 1928 р., і перше число вийшло під номером 131 (тираж 5000 примірників): «Грудень 1928 р. 12х10+11»Літературний ярмарок. — 1928. — Кн.1. — С. 9.. Мікулаш Неврлий писав, що цей альманах: «…завершував собою бурхливу добу українського відродження в 20-х роках»Неврлий М. Літературний ярмарок // Український календар. — 1968. — С. 7.. Ідея утворення журналу-альманаху належала М. Йогансену, а підхопили її та втілили М. Хвильовий та М. КулішСмолич Ю. Твори: У 8 т. — К., 1981. — Т. 7. — С. 124.. Ю. Смолич писав, що: «Літературним ярмарком» прозвано, власне, спочатку відтинок Сумської вулиці від кафе «Пок» і Театральної площі, де обабіч бульвару розташувалися редакції газет і журналів, — аж до площі Мироносицької, де містилося тоді ДВОУ"Смолич Ю. Твори: У 8 т. — К., 1981. — Т. 7. — С. 123.. Назва «ярмарок» натякала на можливість «вільної торгівлі» ідеями, на противагу «державним крамницям» і «літературним відомствам» (так редакція у полеміці саркастично називала організації пролетарської літератури на кшталт ВУСПП).
Редакція альманаху декларувала свою позицію як позагрупову, що сприяло залученню до участі у виданні низки письменників з інших літературних об'єднань (наприклад, ВУСПП), хоча фактично альманах був органом групи письменників, що раніше входили до ВАПЛІТЕ, ліквідованої у 1928 році: О. Досвітній, М. Куліш, Ю. Шпол, М. Хвильовий, Ю. Яновський, П. Панч, М. Бажан, Д. Фальківський, А. Любченко, В. Мисик, К. Поліщук, О. Влизько, Т. Масенко, Г. Косинка, П. Лісовий, П. Капельгородський, В. Ґжицький, В. Сосюра, Г. Епік, Г. Коцюба, І. Дніпровський та ін.
У альманасі друкувалися такі гострі сатири, як «Іван Іванович» та «Ревізор» М. Хвильового, п'єси «Мина Мазайло» та «Народний Малахій» М. Куліша, «Вертеп» А. Любченка, уривки з поеми «Мазепа» В. Сосюри, роман «Чорне озеро» В. Ґжицького, прозові твори І. Сенченка, В. Мисика, пізніше звинувачені у «буржуазному націоналізмі». У публіцистичних матеріалах нерідко використовувалася форма містифікованого «листа» чи «спогаду» («У своїй хаті — чужа правда і сила, і воля» П. Капельгородського; «Лист Ол. Досвітнього до М. Куліша»). Форма «листа» до окремої особи чи до «Літярмаркому» практикувалася майже в кожному номері.
Альманах неодноразово зазнавав нападів офіційної критики, навіть за зовнішнє оформлення видання (поєднання модернізму з традиційними формами українського вертепу. Після закриття цього видання було створено групу та журнал «Пролітфронт».
Примітки
Джерела Словник літературознавчих термінів Довідник з історії України К-П Назаренко Вікторія. Ігрові стратегії альманаху «Літературний ярмарок» у контексті експериментальної літератури 1920-30-х років. Дисертація ... к. філол. н. Київ, 2016. Шкандрій Мирослав. Модерністи, марксисти і нація: Українська літературна дискусія 1920-х років / Пер. з англ. Микола Климчук. — К.: Ніка-Центр, 2006. Литературная энциклопедия: В 11 т. — [М.], 1929–1939. — Т. 6 / Ком. Акад.; НИИ лит. и искусства; Ред. коллегия: Лебедев-Полянский П. И., Маца И. Л., Нусинов И. М., Скрыпник И. А. Фриче В. М.; Отв. ред. Луначарский А. В.; ученый секретарь Гельфанд М. С. — М.: ОГИЗ РСФСР, гос. словарно-энцикл. изд-во «Сов. Энцикл.», 1932. — [IV], 920 стб.: ил.
Посилання
Всі номери «Літературного Ярмарку» Цимбал Ярина. «Літературний ярмарок»: гра як спосіб життя // Незалежний культурологічний часопис <Ї>