Ву́лиця Миха́йла Бойчука́ — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевості Звіринець, Бусове поле. Пролягає від Бастіонної вулиці і бульвару Миколи Міхновського до Саперно-Слобідської вулиці.
Прилучаються вулиці Німанська, Підвисоцького, вулиця Кахи Бендукідзе, Військовий проїзд і Залізничне шосе. На своєму початку вулиця сполучається Печерським мостом з бульваром Лесі Українки. До 1991 року вулиця простягалася до Залізничного шосе.
Історія Вулиця відома від початку XX століття під назвою Військова дорога або Військовий шлях (від розташованих уздовж неї саперних таборів), з 1940 року — Островитянське шосе (у рішенні про перейменування нову назву пояснено тим, що магістраль веде в напрямку хутора Острів). У 1944 році відновлено назву Військовий шлях. У 1957 році набула назву вулиця Кіквідзе, на честь радянського військового діяча Василя Кіквідзе.
Сучасна назва на честь українського маляра-монументаліста Михайла Бойчука — з 2017 рокуОбговорення щодо перейменування вулиці Кіквідзе у Печерському районі на вулицю Михайла Бойчука // Офіційний сайт Київської міської державної адміністрації. — 2016. — 25 лютого. — 25 квітня..
Перейменування Пропозиції щодо перейменування вулиці на честь Михайла Бойчука вперше були запропоновані у грудні 2010 рокуНа Оболоні з'явиться вулиця Романа Шухевича // Українська правда. — 2010. — 16 грудня.У Києві з'явиться вулиця Шухевича // ТСН. — 2010. — 16 грудня..
17 грудня 2015 року на сесійному засіданні Київради було відхилено пропозицію повернути вулиці історичну назву Військовий шляхСтенограма пленарного засідання Київради 17 грудня 2015 року // Офіційний сайт Київської міської ради. — 2015. — 17 грудня..
Забудова Вулиця почала забудовуватися наприкінці 1940-х років, коли була прокладена Автострада (сучасний бульвар Миколи Міхновського), відкрито тролейбусний та трамвайний маршрути, які зв'язали околицю з центром міста.
На початку вулиці з непарного боку виділяється група дво- та триповерхових повоєнних будинків (1949–1951 роки), прикрашених ліпниною. Найцікавішим з них з архітектурної точки зору є будинок № 3, зведений архітектором Анатолієм Добровольським. Будинки № 1-А, 3, 5 і 8 визнано пам'ятками архітектури та містобудування.
Переважна більшість будинків належить до 1950–1960-х років. На вулиці багато гуртожитків — Національного транспортного університету (№ 36, 38-Б, 40-А), Київського університету технологій і дизайну (№ 11-Б, 13-Б, 33, 35), Київміськбуду (№ 14, 16, 17/10).
Цікаві факти Будинок № 30 має незвичну нумерацію під'їздів — спершу йде під'їзд № 3, потім № 1 та № 2. Цей будинок, зведений у 1961 році, був розрахований на 2 під'їзди, але пізніше його перепроектували, додавши ще один під'їзд, третій.
Були пропозиції перейменувати вулицю на честь відомого актора та співака Вахтанга Кікабідзе.
Установи та заклади АТ "Київгаз" (буд. № 4-Б) Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука (буд. № 32) Навчально-бібліотечний корпус Національного транспортного університету (буд. 42)
Примітки
Посилання Євсєєва Богдана. Найзаплутаніший будинок Києва // Газета по-українськи. — 2006. — 29 червня.
Джерела