Аеродинамічна якість — відношення підіймальної сили літального апарата до аеродинамічного опору (або відношення їх коефіцієнтів) у потоковій системі координат при даному куті атаки. Покращення аеродинамічної якості є однією з основних задач аеродинаміки.

На практиці цю величину обчислюють для певного діапазону швидкостей, а отримані дані представляють у вигляді графіка.

Визначення Аеродинамічна якість визначається наступним співвідношенням:

,

де

 — кут атаки;  — коефіцієнт підіймальної сили;  — коефіцієнт лобового опору.

Опис Підіймальна сила є корисною складовою аеродинамічної сили, яка підтримує літальний апарат у повітрі. Лобовий опір, навпаки, призводить до додаткової витрати енергії літального апарата і є шкідливою складовою. Таким чином, їхнє відношення дозволяє схарактеризувати якість літального апарата. Більшій аеродинамічній якості відповідає більша підіймальна сила та (або) менший опір руху.

Максимальне значення аеродинамічної якості для літака відповідає найвигіднішому куту атаки для здійснення планування на максимальну дальність у спокійній атмосфері. Аеродинамічна досконалість літака визначається меншим лобовим опором при даній підіймальній силі.

На полярі, яка являє собою об'єднаний графік залежності коефіцієнтів лобового опору і підіймальної сили від кута атаки, аеродинамічна якість для кожного кута атаки є тангенсом кута нахилу лінії, що з'єднує початок координат, з точкою поляри, що відповідає цьому куту атаки.

У простішому представленні аеродинамічна якість можна розцінювати як відстань, яка може пролетіти літальний апарат з деякої висоти в штиль з вимкненим двигуном (якщо він взагалі є). Наприклад, у планера якість зазвичай близько 30, а у дельтаплана — 10). Тобто з висоти 1 кілометр спортивний планер зможе пролетіти в ідеальних умовах приблизно 30 км, а дельтаплан — 10.

Аеродинамічна якість деяких літальних апаратів і птахів Країна Перший політ ЛА k Режим польоту Тип 1966 «Союз» 0,25—0,3 політ в атмосфері Спускальний апарат 1968 «Аполлон» 0,368 політ в атмосфері Спускальний апарат 1988 «Буран» 1,3 на гіперзвуці Багаторазовий космічний ЛА Горобець 4 Пташка сімейства горобиних 1981 Спейс Шаттл 4,5 посадка Багаторазовий космічний ЛА 1988 «Буран» 5,6 на дозвуковому режимі Багаторазовий космічний ЛА 1970 Су-24 9,5 макс.,М<1 Фронтовий бомбардувальник зі змінною стрілоподібністю крила Срібляста чайка 10 Морська пташка сімейства чайкових 1947 Ан-2 10 макс. Біплан загального призначення 1977 МіГ-29 10,4 макс., М=0,75 Багатоцільовий винищувач 4 покоління 1983 Боїнг 767—233 (Планер Гімлі) ~12 планерування Широкофюзеляжний пасажирський літак 1975 Як-42 15 макс. (при малих М) Регіональний пасажирський літак 2003 Aeros Combat L 16,7 макс. Безмачтовий дельтаплан Альбатрос 20 Морська пташка 1984 Рутан Ейркрафт Вояджер 27 макс. Експериментальний літак для рекордних польотів 2005 Вірджин Атлантик Глобал Флаєр 37 макс. Експериментальний літак для рекордних польотів 1993 Schleicher ASH 26 50 макс. (при 85 км/г) Серійний планер 2005 Schleicher ASG 29-18m 52 макс. Серійний планер 1986 Schleicher ASH 25 57 макс. Двомісний серійний планер.

Примітки

Джерела aviaros.narod.ru: Словарь авиационных терминов (А) Аеродинамічна якість Боїнга

Література