Микола Никифорович Павлов (; , Петербург — 28 серпня 1985) — радянський астроном.
Біографія
Працював у Пулковській обсерваторії в 1926—1982 роках, в 1930 закінчив аспірантуру при ній, в 1936—1977 завідував відділом Служби часу обсерваторії. У 1936—1947 був вченим секретарем Міжвідомчого комітету часу при Пулковській обсерваторії. В 1944—1955 завідував кафедрою астрометрії Ленінградського університету, з 1946 — професор цього університету.
Основні наукові праці присвячені астрометрії, астрономічному визначенню часу, вивченню нерівномірності обертання Землі і руху материків. Розробив метод фотоелектричної реєстрації зоряних проходжень, метод обчислення зведених моментів у Службі часу, конструкцію горизонтального пасажного інструменту великої оптичної сили (1937) і менісковий пасажний інструмент (1944, спільно з Д. Д. Максутовим).
Наукові праці Определение разности долгот Николаев—Пулково по радиотелеграфу, Л., 1933 (совм. с И. Н. Язевым); Систематические разности поправок, определенных Пулковской службой времени, «Астрономический журнал», 1934. т. 11, вып. 1; Фотоэлектрическая регистрация звездных прохождений, Л., 1946 (Труды Главной астрономической обсерватории в Пулкове. Серия 2, т. 59); О термических эффектах в пассажных инструментах службы времени, в кн.: Труды 10-й Всесоюзной астрометрической конференции, состоявшейся в Пулкове 8—11 декабря 1952 г., Л., 1954; О новом типе перекладывающегося пассажного инструмента, «Известия Главной астрономической обсерватории в Пулкове», 1955, т. 20, вып. 1, № 154.
Нагороди і відзнаки премія імені Менделєєва АН СРСР (1940) лауреат Сталінської премії (1947) заслужений діяч науки РРФСР (1974) два ордени Трудового Червоного прапора (1945, 1953) медалі «За оборону Ленінграда» (1945), «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1946).
Іменем Павлова названа мала планета 7008 Павлов, відкрита Миколою Черних 23 серпня 1985 у Кримській астрофізичній обсерваторії.
Посилання
Николай Никифорович Павлов, к 100-летию со дня рождения