Науко́вий зако́н — вербальне та/або математично виражене твердження, що має докази (на відміну від аксіоми), яке описує співвідношення, зв'язки між різними науковими поняттями, встановлені шляхом індукції або дедукції, і визнане на даному етапі науковим співтовариством таким, що узгоджується з іншими науковими законами. Неперевірене наукове твердження, припущення або здогад називають гіпотезою.
Науковий закон — об'єктивний, постійний і необхідний взаємозв'язок між предметами, явищами або процесами, що випливає з їх внутрішньої природи, сутності; закономірність. Існують три основні групи законів:
специфічні (частинні), наприклад, закон додавання швидкостей у механіці;
загальні для великих груп явищ, наприклад, закон збереження та перетворення енергії; загальні або універсальні.
Закономірності можуть описуватися аналітичними та емпіричними рівняннями.
Див. також
Закономірність Гіпотеза Теорія Теорема Апорія
Лема Аксіома Евристика Модель
Принцип Правило Ефект (наприклад, Ефект Доплера) Закон природи Загальний зв'язок явищ
Література