Рід () — граматична категорія різних частин мови, що розподіляє їх на класи, що співвідносяться з ознакою статі (чоловічої, жіночої чи відсутньої): чоловічий рід, жіночий рід, середній рід (в однині).
Засади розподілу слів за родами дуже розмиті. Лише певна частина іменників (які означають істот) реально відображає стать цих істот: брат (чол. рід) — сестра (жін. рід), лат. lupus («вовк», чол. рід) — lupa («вовчиця», жін. рід). Тоді як рід неістот (стіл (чол. рід), казка (жін. рід), добро (сер. рід)) вочевидь не ґрунтується на статі. Розмитість показників роду призвела до виникнення спільного роду (сирота: чол. рід та жін. рід).
Категорія роду є однією з основних морфологічних ознак іменника. Категорія роду іменників є синтаксично незалежною, на відміну від категорії роду прикметників, числівників, займенників, дієприкметників та дієслів, з якими іменники входять в синтаксичні зв'язки.Категорія роду іменників, Лабораторія комп'ютерної лінгвістики Рід іменника визначає рід займенника, артикля, прикметника та дієслова (i його форм), що відносяться до цього іменника. Наприклад: дівчина (жін. рід) — читала (жін. рід); море (сер. рід) — синє (сер. рід); ісп. una (артикль, жін. рід) — hija («дочка», жін. рід) — bonita («гарна», жін. рід).
При цьому з 256 існуючих у світі мов лише 112 (44 %) мають ознаки роду, а 144 (56 %) роду не мають: вони є безродовими (англійська, тюркські, фіно-угорські мови, африкаанс).
Триродова система характерна для слов'янських мов, а також для давніх індоєвропейських мов — давньогрецької, латинської та санскриту. Більшість сучасних індоєвропейських та афразійських мов мають два роди (чол. та жін.).
Термін «рід» у сучасному значенні українською вперше вжив Т. Глинський у неопублікованій граматиці; 1849 року ним же скористався Я. Головацький.
Виникнення роду Постання граматичних родів — ще не до кінця розв'язане питання. Спочатку роду не було, він — витвір пізнішого часу (вже індоєвропейської доби).
Первісно на загальноєвропейському ґрунті вирізнилися два роди: особовий (соціально активний) — для живих істот, і речовий (соціально пасивний) для неживих істот. Поступово на основі роду живих істот сформовано поділ іменників на чоловічий і жіночий роди (за статтю істот), а на основі роду неживих — на середній рідСучасна українська літературна мова / За ред. М. Плющ, — К.: Вища шк., 2001.. Категорія роду поступово витісняє, а пізніше й руйнує типи відмінювання іменників за детермінативним принципом, на ділі за допомогою цієї категорії сформувалися нові типи відмінювання — протосучасні відміни. Перші ж розрізнення граматичного роду постали в закінченнях вказівних займенників (пор.: той, та, те), а від них з часом поширилися на прикметники (пор: добрий, добра, добре) і тільки пізніше охопили іменники.
Умовно виділяють три основні напрями розгляду проблеми сутності, генези та діахронії категорії роду: Символіко-семантичний, також семантичний або лексико-семантичний (рід визначено як семантично мотивовану категорію, тобто граматичне значення роду пов'язане з уявленням про чоловіче та жіноче начала предметів). Такий поділ на дві статі частково мотивований, а частково — ні, адже в деяких випадках назви живих істот чоловічої статі належать до жіночого чи середнього роду, і навпаки (стіл — неістота, але чол. рід). Такий напрям в українському мовознавстві є поширенішим і більш аргументованим, і поділяється на: Формально-семантичний; Семантико-морфологічний; Семантико-синтаксичний. Морфологічний (рід іменників не мотивований ідеєю статі); Синтаксичний (сутність категорії роду зводиться до узгодження). На думку О. О. Потебні, рід — це непостійна категорія, що «на нього потрібно дивитися як на явище, породжене тимчасовими потребами національної думки», проте найбільш знаною тезою Потебні тезою є та, що «граматичний рід належить до числа загальних людиноподібних понять, які слугують для розчленування, приведення до ладу всього змісту думки».
Класифікація мов за наявністю граматичних родів Мови, залежно від їхнього підходу до граматичного роду, можна поділити на групи:
Граматичний рід відсутній цілковито чи майже (безродові мови), Класифікатори іменників (мови, в яких відсутні класи іменників, мають їх класифікатори. Характерно для східноазійських мов); Чоловічий і жіночий рід (де зникає, майже зник чи зник середній рід або його не було); Загальний і / чи середній рід як єдина розрізнююча ознака, Існує поділ на живе та неживе (одухотвореність предметів як єдина розрізнююча ознака), Чоловічий, жіночий, середній рід, Понад три граматичних роди (від 4 до 140 класів іменників). Граматичний рід відсутній (австронезійські, тюркські та уральські мови)Класифікатори іменниківЧоловічий та жіночий родиЗагальний та / або середній рідЖиве та неживе (істоти / неістоти)Чоловічий, жіночий, середнійБільше трьох граматичних родів Азербайджанська Айнська АнглійськаТри родові займенники (he, she, it), але немає роду для іменників АфрикаансТри родові займенники, але не граматичний рід, як англійська Баскська Башкирська Вірменська Visayan (австронезійська) Гагаузька Грузинська Гренландська Гуарані Гаїтянська креольська ЕсперантоДва родові займенники, окремі закінчення розрізняють рід; є рух за гендерну реформуhttp://babel.ucsc.edu/~hank/105/Esperanto16.pdf Естонська Ідоhttp://idolinguo.org.uk/bgrammar.htm Ілоко Казахська Карачаєво-балкарська Каракалпацька Кірибаті Каролінська Киргизька Конкані Кримськотатарська Кумицька Лаоська Лінгва франка-нова Ложбанhttp://mw.lojban.org/papri/Questions/en Малагасійська Малаялам Маньчжурська — застосовується гармонія голосних в родових флексіях. Маорі Маршальська Монгольська Науатль Науруанська Ніуеанська Ногайська Осетинська Палауська Південнокечуанська Рапануйська Саларська Самоанська Себуано Суданська Тагальська Таїтянська Татарська Тетум Тонганська Турецька Туркменська Тувалуанська Тувинська Угорська Уйгурська Узбецька Фінська Хакаська Чаморро Чуваська Шор Яванська Якутська Американська жестова Бенгальська Бірманська В'єтнамська ГавайськаІснує система іменникових класів, але вона гнучка і визначається тим, як члени речення взаємодіють один з одним. Таким чином, він не є граматичним родом. Індонезійська Китайська (сино-тибетська)Сучасна письмова (але не розмовна) має від 3 до 5 родових займенників, але не має граматичного роду в сенсі розрізнення класу іменників Кхмерська Корейська Малайська Перська; може також таджицька, дарі і західна фарсі Тайська Фіджійська Хмонг Японська АлбанськаСередній рід майже зник. Аккадська Амхарська Арабська Арамейська Берберська Бретонська Венеційська Валлійська ГалісійськаЗ деякими залишками середнього роду в займенниках Граматика гінді (див. також урду та гінді) Єгипетська Зазакі Іврит Ірландська ІспанськаЧастково є середній рід, хоча зазвичай вживається тільки з артиклем Іо, з прикметниками позначає абстрактні категорії ІталійськаВ деяких іменниках і особових займенниках є сліди середнього роду КаталонськаХоча є займенник «ho», який замінює минулий час без статі Коптська Корнська Корсиканська КурдськаТільки північний діалект; центральні або південні діалекти втратили граматичний рід Ладинська Латиська ЛитовськаЄ середній рід для всіх відмінюваних частин мови (більшість прикметників, займенників, числівників, дієприслівників), крім іменників, але він має дуже обмежений набір форм Мальтійська Менська Окситанська Оромо ПуштуСередній рід майже зник ПортугальськаУ вказівкових займенниках є сліди середнього роду, а також деякі невизначені займенники. Пенджабська Ромська Сардинська Сицилійська Французька Фріульська Шотландська гельськаІменники для істот переважно мають загальний рід, іменники неживого можуть бути будь-якого роду. ДанськаМає чотири родові займенники, але лише два граматичні роди у сенсі класів іменників Західнофризька НідерландськаЧоловічий і жіночий злилися в загальну родову мову, однак розрізнення досі є в деяких займенниках та в південних діалектах НорвезькаУ бергенському діалекті та в деяких соціолектах Осло ШведськаРізниця між чоловічим і жіночим ще існує для людей і деяких тварин. Деякі діалекти зберігають всі 3 роди для всіх іменників. Шведська має 4 родові займенники, але лише 2 граматичні роди у сенсі класів іменників ХетськаЗагальний рід містить іменники, чоловічі або жіночі в інших індоєвропейських мовах, а середній є традиційно індоєвропейськимУ багатьох мовах, що ділять об'єкти за ознакою належності до живого, те, що зазвичай називають «оживленістю», може бути точніше описано як відмінність між людським і нелюдським, раціональним і ірраціональним, «соціально активним» і «соціально пасивним» тощо. БаскськаВ локативних випадках залежно від того, чи референт жива істота Еламська ГрузинськаРізні дієслова використовуються в різних випадках (ставити, приймати, мати і т. д.), посилаючись на живі або неживі предмети Багато індіанських мов, включаючи більшість алгських, сіуанськихhttps://web.archive.org/web/20070904225112/http://www.latrobe.edu.au/rclt/StaffPages/aikhenvald%2Bdownloads/ClassifiersELL2published.pdfСловник мови та лінгвістики Рутледж, 1996. С.437 і юто-ацтецьких мовних сімей, а також ізоляти, такі як мапудунгун. Шумерська Чукотсько-камчатські мови Астурійська Білоруська Болгарська*ПРИМІТКА: у слов'янських мовах, позначених зірочкою (*), традиційно визнаються лише чоловічі, жіночі та середні роди, з живим-неживим як окремою категорією чоловічого і жіночого (у східнослов'янських мовах) або тільки чоловічого (в інших місцях); фактична ситуація подібна до чеської Боснійська* Галльська ГрецькаВ аттичному діалекті давньогрецької середні множини трактуються як сингулярні в усному мовленні Гуджараті Давньоанглійська Давньоірландська Давньоперська Їдиш Ісландська Каннада Латинська Лімбурзька Лужицька Люксембурзька Македонська Маратхі НідерландськаЧоловічий і жіночий злилися в загальний рід, але в займенниках все ще є розрізнення Німецька НорвезькаТриродова система широко використовується по всій країні, за винятком діалекту Бергена (деякі соціолекти в Осло також не мають такої), де діалект дозволяє іменникам жіночого роду отримувати відповідні маскулінні флекси або не використовувати жіночий рід зовсім Нижньонімецька Прусська Пенсільвансько-німецький діалект Польська* Румунська Середній рід (нейтральний або іноді амбіген на румунській) не має власних окремих форм; середні іменники поводяться як іменники чоловічого роду в однині, а жіночого — у множині Російська* Санскрит Сербська* Словацька * Словенська* Телугу Тамільська Українська* Фарерська Хорватська* Чеська* ШведськаЧоловічий і жіночий об'єдналися в загальний рід. Але багато діалектів, головним чином в Даларні, Пог'янмаа і північній Швеції, зберегли три роди в розмовній мові Бурушаскі:Чоловічий, жіночий, живе / злічувані іменники і неживе / незлічувані іменники / абстрактні предмети / рідини ПольськаЧоловічий персональний, чоловічий живий, неживий чоловічий, жіночий, середній (традиційно визначаються тільки чоловічий, жіночий і середній) Мови Pama-Nyungan, включаючи Dyirbal та ін. австралійські, мають такі родові системи: чоловіче, жіноче (див. Жінки, вогонь і небезпечні речі), рослинне та середнє.https://books.google.pl/books?id=0iIUDAAAQBAJ&pg=PA21&lpg=PA21&dq=pama-nyungan+vegetable+male+female+gender&source=bl&ots=YIXb4ZCo8s&sig=iiTWMlTw-PrJ6kSQz1tzNvHNHug&hl=pl&sa=X&ved=0ahUKEwjMxbP9vobUAhWBBywKHYbGAzAQ6AEINzAF#v=onepage&q= pama-nyungan% 20вегетабельний% 20male% 20female% 20gender & f = false