Краснодарський чай — єдиний сорт російського чаю, найпівнічніший промислово вирощуваний чай у світі У 1949 році в Закарпаття (що знаходиться північніше Краснодарського краю) за вказівкою Сталіна були закладені чайні плантації. В кінці 50-х початку 60-х років XX століття виробництво чаю здійснювалося в промислових масштабах. Згодом промислове виробництво було визнано безперспективним і виробництво чаю припинено..
Історія У 1878 році у сочинському маєтку Мамонтової садівником Гарбе були зроблені перші спроби вирощування чаю. Через кілька років, взимку 1883, чайні кущі загинули від морозу. У той же рік з Китаю були завезені нові кущі. Спробу розведення чаю крім Мамонтової зробили Трубецькі (Дагомис), Сибірякова і Стрешковічі (Туапсе) проте всі вони закінчилися невдало.
Перша чайна плантація Краснодарського чаю площею 1350 м² (перша плантація на території сучасної Росії) була закладена в районі села Солохаул в 1901 році І. А. Кошманом (1838-1935). Насіння чаю були привезені з Чакви — прибережного району Західної Грузії (сучасна Аджарія). Плантація і будиночок селянина-селекціонера зберігся до нашого часу.
Історію про Краснодарському чаї можна почути в одному з Чайних будиночків в околицях Дагомису. Чайні будиночки, як і чайні плантації, — одна з визначних пам'яток цих місць, прикраса ландшафту. Вид темно-зелених чайних шпалер на схилах навколишніх гір ніби переносить до далекої Індії, а якість і смак чаю, що подається в Чайних будиночках, тільки посилює асоціацію. А історія місцевого чаю така: коли на початку XIX століття з Індії, Китаю, Цейлону до Росії були привезені кущі чаю спеціально для посадки і розведення у нас, то прижилися вони тільки на території Грузії, однак смак чаю був не таким, як на батьківщині привезених кущів.
Але ось в останні роки XIX століття на ринку в Дагомисі раптом з'явився саморобний чай дуже непоганого смаку, принаймні, кращий, ніж грузинський, і продавав його сам «автор» — високий чоловік з бородою — Іуда Антонович Кошман (іноді згадується як Йосип чи Іов), колишній робітник сухумського чайного торговця Попова. Юда, пішовши від сухумського торговця, почав розводити чай на російській землі, в районі Дагомису, в горах, в селищі Солохаул. Ніхто не вірив в успіх його справи, його навіть переслідували, вирубуючи плантації. Прийшла революція з її бурями, а Юда Антонович працював, покращуючи свій чай. Наприкінці 30-х років, його праця дала результат — плантації чаю стали поширюватися по схилах Дагомису, а краснодарський чай став цінуватися не лише як найбільший північний чай у світі, але і як смачний та якісний напій. Справжнього якісного чаю і зібрати, і обробити в районі Сочі можна не так багато, тому були підробки і сурогати, які не дозволяли оцінити всю працю Іова Кошмана.
Підприємства переробки Дагомиська чайна фабрика Адлерська чайна фабрика (Чайна фабрика п. Волконка)
Підприємства по вирощуванню Мацестінскій чайний радгосп Дагомиський чайний радгосп Солохаульскій чайний радгосп Адлерский чайний радгосп Верхнехостінскій чайний радгосп Дім чаю Анатолія Погадаева (Лазаревський плодосовхоз)
Торгові марки Улюбленець (чай)
Див. також Грузинський чай Азербайджанський чай
Примітки
Джерела