Джігме Вангчук (Дзонг-ке:, Вайлі:jigs med dbang phyug; 1905, Пунакха, Бутан — 30 березня 1952, Пунакха, Бутан) — другий король Бутану. 21 серпня 1926 року він зійшов на трон після свого батька, першого короля Уг'єн Вангчука.
Життєпис Джігме народився в 1905 році в місті Пунакха в сім'ї першого короля Бутану Уг'єн Вангчука. Джігме Вангчук був старшим сином свого батька. Він здобув добру освіту, був ерудований, читав англійську, індійську і буддійську літературу. Його дружинами були сестри Пхунцо Чоден і Пема Дечен.
Під час його правління Бутан продовжував перебувати практично в повній ізоляції від зовнішнього світу, обмежуючись дуже мізерними відносинами з Британією, а після здобуття Індією незалежності в 1949 році — з Індією.
Король помер 30 березня 1952 року в місті свого народження займаючи королівський трон понад 25 років. Після смерті Джігме Вангчука, трон успадкував його син Джігме Дорджі Вангчук.
Нагороди Золота медаль махараджи Уг'єн Вангчука 1 класу (17 листопада 1909); Британська срібна медаль на честь коронації Георга V королем Індії (12 грудня 1911); Британський Орден Індійської імперії, компаньйон (11 березня 1927); Британський Орден Індійської імперії, лицар-командор (3 червня 1930); Британська Ювілейна срібна медаль Короля Георга V (3 червня 1935); Британська Коронаційна медаль Короля Георга VI (11 травня 1937).
Примітки
Джерела Біографії бутанских королів з фотографіями The Royal Family of Bhutan