Персо́на ґра́та ( — «бажана персона») — дипломатичний термін. Належить до призначеного представника держави в ранзі посла, вісника або постійного повіреного у справах, підтвердженого агреманом, відповідно до статті 4 Віденської конвенції про дипломатичні відносини. При наданні в'їзних віз для дипломатів, які призначені членами дипломатичного персоналу представництва, вони вважаються персоною ґрата в заяві.
Антонімом до цього терміна є персона нон ґрата ().
В українській літературі вперше було використано в праці Михайла Коцюбинського 1907 року, що так і називалась «Persona grata».
Див. також Персона нон ґрата
Література В. М. Матвієнко. Персона ґрата // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4 Посилання Персона грата //