Петро́ Омеля́нович Дороше́нко ( , станиця Мечетинська Ростовського округу, Область Війська Донського — ) — український радянський і партійний діяч. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1952—1954 р. Член ЦК КПУ в 1954—1956 і 1960—1971 роках. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1956—1961 роках. Депутат Верховної Ради Української РСР 3-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 5—7-го скликань.
Біографія Народився наприкінці червня 1907 року в станиці Мечетинській Ростовського округу, Область Війська Донського в селянській родині. Українець.
У 1927 році закінчив сільськогосподарський технікум за спеціальністю агроном.
З 1927 року — помічник дільничного агронома, головний агроном радгоспу у Воронезькій області, завуч, директор Північно-Кавказького технікуму.
У 1930—1935 роках навчався в Азово-Чорноморському сільськогосподарському інституті.
У 1935—1937 роках працював старшим агрономом Новосергіївського зернорадгоспу Ростовської області.
У 1937—1940 роках — завідувач навчальної частини, директор Шамовського сільськогосподарського технікуму в Кіровоградській області. Член ВКП(б) з 1939 року.
У 1940—1941 роках — начальник Кіровоградського обласного земельного відділу.
У січні 1942—1945 роках — командир взводу 172-го окремого стрілецького батальйону внутрішніх військ НКВС в Таджикистані.
У 1945—1946 роках — на партійній роботі. У 1946 — лютому 1949 року — завідувач сільськогосподарського відділу Кіровоградського обласного комітету КП(б)У.
У лютому 1949 — квітні 1950 року — секретар Кіровоградського обласного комітету КП(б)У.
У квітні 1950 — квітні 1954 року — завідувач сільськогосподарського відділу ЦК КП(б)У.
6 квітня 1954 — 22 серпня 1955 року — 1-й секретар Вінницького обласного комітету КПУ.
У 1955 — липні 1959 року — завідувач сільськогосподарського відділу ЦК КПРС по союзних республіках.
10 вересня 1959 — 10 січня 1963 — 1-й секретар Чернігівського обласного комітету КПУ.
У січні 1963 року — інспектор ЦК КПУ.
14 січня 1963 — листопад (оф. 4 грудня) 1964 року — 1-й секретар Одеського сільського обласного комітету КПУ.
З листопада до грудня 1964 року — інспектор ЦК КПУ.
14 грудня 1964 — 20 березня 1965 року — 1-й секретар Кіровоградського обласного комітету КПУ.
16 березня 1965 — 2 лютого 1971 року — міністр сільського господарства Української РСР.
З 1971 року — персональний пенсіонер союзного значення.
Нагороди Орден Леніна (22.03.1966) Орден Жовтневої Революції Орден Дружби народів (28.06.1977) Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани» сім медалей
Література Студенова Л. Чернігівські князі, полковники, губернатор. — Чернігов, 1998. Лозицький В. С. Політбюро ЦК Компартії України: історія, особи, стосунки (1918 — 1991). — Київ : Генеза, 2005є
Посилання