Бра́хмаПравопис-2019 §53Значення та тлумачення «Брахма» // Великий тлумачний словник сучасної української мови. // © Видавництво "Перун", 2005. 250 тис. слів та словосполучень БРАХМА - Українська Радянська Енциклопедія (санскр. ब्रह्मा, «вищий, творець») — бог Ведійської головної тріади тримурті, в яку входять також Шіва і Вішну. Він вшановується як творча сила і творець всесвіту. Брахма зображується у вигляді сивого старця з чотирма обличчями і чотирма руками.

Історія виникнення

У Ведичний період Брахма не був значним богом. Ідея про творця існувала, але творець ідентифікувався не з Брахмою. Рігведа вказує на Вішвакармана (Vishvakarman) — «творця усього». Він — Бог-Батько. Він мав руки у всіх чотирьох напрямках. Величний Вішвакарман, ймовірно, був прототипом Пуранічного (Puranic) Брахми.

Вішвакарман почав зв'язуватись з сонцем з того моменту, як сонячні промені стали розглядатися як необхідна умова для людського життя і світобудови. В одному з гімнів Ріґведа називає Творцем Праджапаті (Prajapati). От чому пізніше, коли Брагхма став Творцем, він ототожнювався з Праджапаті Рігведи.

У літературі сутр Праджапаті і Брахма стали синонімами.

У Рігведі Гіраньягарбга згадується як причина Створення. Таким чином, Брахма став Гіранья-гарбгою.

Функції

За деякими легендами, Брахма з'явився зі світового яйця, покладеного найвищою першопричиною; за іншими легендами, засвідченими у Магабгараті і Рамаяні, Брахма вийшов з пупа або з лотоса, що виріс з пупа Вішну. Одразу після свого народження Брагма зі свого подиху створює Веди й увесь світ, що залишається незмінним у плині одного дня Брахми. Після закінчення одного дня Брахми видимий світ гине від вогню, залишаються в живих тільки божественні мудреці, боги. На інший день Брахма відновляє свій витвір і цей процес кінцевого творення і руйнування триває 100 років Брагми. Після закінчення цього періоду сам Брагма, усі боги і мудреці гинуть разом з усім всесвітом, що розкладається на свої основні елементи.

Відповідно до індійського відліку часу, доба Брахми дорівнює кальпі або 2000 Магаюґ, тобто 43 200 * 2000 = 8 640 000 000 земних років.

Брахма є божеством, мало популярним серед широких кіл послідовників індуїзму, і в усій Індії є лише один храм, присвячений спеціально Брахмі.

Вважається, що Брагма створив озеро Манасаровар у північних Гімалаях.

Родинні зв'язки

В пуранічній літературі Брахма є Творцем. Стверджується, що він породив Праджапатьїв (їх кількість і імена різні в різних Пуранах) з метою створення живих істот. Тому Брагма вважався Праотцем (Pitamaha).

Він закохується в одну зі своїх дочок, що виступають під різними іменами: Савітрі, Брагмані, Сарасваті тощо, і стає єдиним з нею. Щоб постійно дивитися на неї він одержав чотири голови в чотирьох напрямках, і п'яту голову, звернену вгору. Він також мав дружину, іменовану Ґаятрі (Gayatri).

Стосунки з різними релігійними течіями

Як шиваїти (Saivites), так і вішнуїти (Vaishnavites) применшують значення Брагми. Він з'являється з пупка Вішну сидячого на лотосі. Шива відрубує йому п'яту голову в знак кари за інцест.

До Середньовіччя Брахма мав велике значення, але після приходу Ісламу він утратив свою важливість. Багато легенд малюють Брагму в непривабливому вигляді. Пурани пред'являють йому безпідставне звинувачення в тому, що він став причиною смерті Агністамбги. Ще один сюжет розповідає про те, як Брахма, в той час як його дружина Савітрі затримувалася в подорожах з метою приношення жертв якші, відразу знаходив нову дружину. Тоді Савітрі приходила в лють і проклинала його.

Але, попри це, Брахма мав авторитет багато століть після того, як поширилися ці сюжети.

Іконографія

Брахма має чотири обличчя, чотири руки, сплутане волосся, часто коротку загострену бороду і шкіру чорної антилопи як накидку. Він сидить на лотосі (Padmasana) або в колісниці, яка запряжена сімома лебедями. В одній правій руці він тримає чітки (акшамала), в іншій — судина з водою (камандалу). Його погляд Саум'я (Saumya) і Ташм'я (Tashmya) — щасливий і спокійний.

Очі його прикриті в медитації. Чотири його обличчя представляють чотири Веди: східне — Ріґ-Веду (Rig Veda), південне — Яджур-Веду (Yajur Veda), західне — Сама-Веду (Sama Veda), північне — Атгарва-Веду (Atharva Veda). Чотири його руки представляють чотири сторони світу . Світ виник з води. Тому Брахма несе воду в судині (камандалу). Чітки, котрі він перебирає, зображують Час. Сім Лока (Lokas), світів, представлені сімома лебедями. Лотос, на якому сидить Брахма, виникає з пупка Вішну, представляючи Надь (Mani) — Землю.

У звичайній середньовічній іконографії в Брахми чотири голови і стільки ж рук. Колір його шкіри червоний або золотий, одягу — білий. Його вагана — лебідь або гусак. Голови Брахми панують над чотирма Сторонами Світу, з них спливли чотири найдавніші Веди, тому що він є божеством мудрості, а його головна дружина — Сарасваті — богинею вченості.

У скульптурних фігур Брахми за головою звичайно міститься німб (сірасчакра) у вигляді диску ледве більшого голови, прикріплений позаду до потилиці за допомогою невеликої перемички й означаючий ореол слави божества. Інші атрибути Брахми — судина (камандалу) для води зі священного Ґанґу або для пряженої олії, чітки (з намистин, акшамала), що символізують вічність часу і вищий аспект божества, зв'язування папера з пальмових листків або рукописна книга (пуштака) з частиною тексту чотирьох Вед, священна трава (куша) і ложка (срува) для узливання на вогонь жертовної олії.

Як правило, статуї Брахми представляють його в стоячій позі. На голові в нього велична короноподібна зачіска істоти вищого рангу (джата-мукута), у вухах сережки (ратна-кундала). У правій верхній руці він тримає чітки, нижня — у положенні абгайя-мудра. Судина камандалу він тримає в одній з лівих рук, інша — у варада-мудрі (жест дарування милості, благодіяння).

Брахма — єдине божество індуїзму, яке зображується бородатим, але не завжди. Якщо він сидить на квітці лотоса, що розпустилася, або на своїй вахані — лободі, то в позі сукх-асана (з одною ногою, що звисає вниз).

Брахмі не приписується ніяких втілень або земних проявів, і з ним не пов'язані молодші божества. У своєї першоосновній формі Нарайяни Владика у вигляді хлопчика лежить на листі священного дерева піпала, що плаває в Первинних Водах з лотосами на їхній поверхні. Він тримає великий палець ноги в роті. Таке його зображення слугує символом вічності (замкнуте коло без початку і кінця).

Він може зображуватися у всіх чотирьох станах, що маються в класифікації шастр, причому його вигляд і постановка фігури не змінюються. У йоґічному стані він показується у своїх вищих духовних досягненнях, обличчя виражає задоволення, очі заплющені. У такому вигляді він вшановується насамперед подвижниками й аскетами. У другому стані (бгоґа, тобто задоволеності світського характеру) Брахма з'являється у звичайному вигляді, з однією або більше дружинами і з усіма вищезгаданими атрибутами, іноді з додаванням трави куша, і тоді його статуї служать для поклоніння здебільшого мирянам. У його третьому аспекті (віра, тобто військової доблесті) він вшановується воїнами і царями. У четвертому стані (абгічаріка, тобто грізному і застрашливому) він зображується з трохи похмурою особою і призначається для поклоніння тим, хто має намір знищити своїх ворогів.

Брагма і бгакті "Якщо віддане служіння з кармою (бгакті-мішра-кріте), така душа потрапляє під вплив раджаґуни, і така жива істота стає Брахмою, який народжується на лотосі, що виростає з пупа Гарбгодакашайі-Вішну . Отже, чисте бгакті не створює небезпеки отримати матеріальне тіло Брагми і знову, відповідно страждати: народження, хвороби, старість, смерть і знову реінкарнація. Планети вищі над Сатйалокою, найвищою планетою матеріального світу — Брахмалоках санатана або Вайкунтгалоки — це вічна обитель Верховного Бога Особи. Він познається як Брахман, як Параматма, а потім як Бгаґаван. Отже, вище ніж карма-мішра-бгакті — гйана-мішра-бгакті. Гйані можуть знати різницю між душею та Наддушею, Параматмою, і почати медитацію на Кшіродакашайі-Вішну, Гарбгодакашайі-Вішну, Махавішну, і досягнути планет Вайкунтг, де Нараяна поширює Себе як чатурвйуга — Васудева, Санкаршана, Прадйумна та Аніруддґа. Саме з Санкаршани поширюється Махавішну, а Аніруддґа — це об'єкт медитації йоґінів. Отже, вище за гйана-мішра-бгакті —йога-мішра-бгакті.

Йоги знають трьох Вішну (Кшіродакашайі-, Гарбгодакашайі- та Маха-Вішну), і те, що вони поширюються з Нараяни на Вайкунтгалоках. Йоґіни не вважають Шіву на одному рівні з Вішну, тому Шіва пропускає їх на планети Вакунтги. Шанкарачарйа, як найбільший гйані (втілення Шіви), визнав, що над матерією знаходиться Верховна Особистість Бога — Нараяна, Крішна. Отже, навіть гйана-мішра-бгакті може привести то розуміння різниці між душею та Наддушею: джіваатмою та Параматмою. Об'єкт медитації для йоґінів — це Наддуша у серці. Адвайта-ведантисти не знають різниці між душею та Наддушею, і хочуть стати єдиними з Брахманом. Але віддані, або гйана-мішра-бгакти знають, що душа та Наддуша — різні душі, особистості, хоча вони знаходяться у одному серці одного матеріального тіла з їх 8 400 000 видів. Отже, гйані пізнають різницю між матеріальною формою та духовною формою.

У матеріальному світі — безліч матеріальних форм, створених Брагмою — різні матеріальні тіла, але у духовному світі є також вічні форми. Джерелом життя також має бути життя. Життя походить з життя. Отже, Усі джіваатми, душі — це межова енергія, татастга-шакті. Але Параматма, Наддуша, знаходиться над джіваатмами, душами. Після реалізації Параматми йоґіном, йде етап пізнання Пара-Брагмана, точніше — Бгахавана. Крішна розуміється як Верховний Бог Особа, який поширює Себе як Баларама, котрий у свою чергу поширює Себе як Васудева, Прадйумна, Аніруддга та Санкаршана. З Санкаршани (котрий входить до чатурвйуги, що поширюється з Баларами) (виходить) поширення Нараяна. Йоґіни, які медитували на Наддуша, Параматму у Сатйа-йугу потрапляли на планети Вайкунтги, де знаходиться чотирирукий Нарайана (Вішну). Але говориться у книгах Прабгупади, що «ми потрапили у цей матеріальний світ мільйони років тому». Отже, коли душа має матеріальні бажання, вона має небезпеку знову потрапити у матеріальний світ. І перше матеріальне тіло, яке отримує душа — це тіло Брагми. Після багатьох звільнень від матерії, карми можуть стати гйані, і досконалими йогі, які не заздрять Вішну. Тоді починається бгакті. Брагма, як і Шіва має на 5 трансцендентних якостей більше, аніж джіваатма, душа.

Нараяна має додатково 5 трансцендентния якостей, але у Кришни їх 64 у всій повноті. Отже, навіть Брахма — підпорядкований Вішну. Для творіння матеріального світу, Брагма медитує на Вішну, отже Брагма не є на одному рівні з Вішну, Нараяною, Крішною, і тим більше не вище за них. Імперсоналісти, які прагнуть звести Шиву, Брахму та Вішну у одну категорію роблять небезпечну помилку (духовне самогубство). Вони вважають, що Вішну, Брахма і Шива — на одному рівні, і всі вони є породження безособистісного Брагмана, отже хочуть злитися з ним. Але за їхніми ж словами, вони хочуть таким чином втратити свою особистість. Бгакти не вдаються до такого ризику, і чітко розуміють, що навіть у серці Брахми і Шиви — також Параматма, Наддуша (Вішну, Нараяна, Крішна). Той, хто помилково ставить Брахму на один рівень з Брахманом не може зрозуміти, що є два види Брахмалок — одна — це Сатйалока, обитель Брахма, інша — це Брахмалоках сана̄тана — обитель Брахмана, Верховного Бога-Особи. .