Філі́п Рома́н Покути́нський (, 23 серпня 1829 Варшава — 28 жовтня 1879 Краків) — польський архітектор.

Біографія Закінчив Технічний інститут у Кракові (1842–1847), Берлінську академію архітектури (1849–1851). Навчався також у Франції та Італії. Спільно з Юзефом Недзвецьким провадив власне архітектурне бюро у Кракові. Проектував будівлі у різних стилях історизму (переважно неоренесансу). На його творчості значною мірою відбились ідейні засади Карла Фрідріха Шинкеля. Від 1856 року — професор будівництва у Краківському технічному інституті. Автор публікацій з історії архітектури. Кавалер Ордена святого Сильвестра. Батько архітектора Юзефа Покутинського. Певний час працював у Львові. У 1871—1873 роках був членом міської ради Львова, першої каденції, обраної за законом 1870 року. Склав повноваження передчасно.I. Kadencya Rady miejskiej // Miasto Lwów w okresie samorządu 1870—1895. — Lwów: drukarnia W. A. Szyjkowskiego, 1896. — S. 184. Помер у Кракові, похований на Раковицькому цвинтарі у родинному гробівці Мончинських, Покутинських і Чехів, на полі La.Grodziska-Ożóg K. Cmentarz Rakowicki w Krakowie. — Wyd. drugie uzupełnione i poprawione. — Kraków: Wydawnictwo Literackie, 1987. — S. 133. — ISBN 83-08-01428-3.

Споруди у Кракові Власний триповерховий будинок архітектора на вулиці Кармелітській (нині № 29), спроектований спільно з Юзефом Недзвецьким 1874 року. Інтер'єр містить живописні оздоби виконані 1876 року Ф. Штаудингером. Будинок Наукового товариства на вулиці Славковській, 17 на розі із вулицею св. Марка (1857–1864). Кам'яні консолі сіней та теракотові скульптурні оздоби фасаду виконав скульптор Парис Філіппі, розписи інтер'єрів (втрачені) — живописець Густав Ліндквіст. Після перетворення товариства на Академію знань приміщень виявилось замало і Покутинському доручено спроектувати добудову, реалізовану у 1875–1877 роках. 1911–1913 року відбулась перебудова за проектом Юзефа Пакеса і Вацлава Кшижановського. Чергову перебудову проведено 1951 року. Костел Найсвятішого Серця і монастир сестер шариток на вулиці Варшавській (1869–1871). Костел святого Вінсента де Поля на вулиці св. Філіпа, 19. Палац Огінських і Потулицьких на нинішній вулиці Пілсудського, 4 (1879).

Споруди у Львові Казино на нинішньому проспекті Шевченка, 13 (1874–1876, співавтор Людвік Вежбицький, скульптор Леонард Марконі) Палац графині Ізабелли Дідушицької на нинішній вулиці Стефаника, 3 (1872–1873)Архітектура Львова… — С. 361. Будівля Іпотечного банку на площі Галицькій, 15 (1872)Архітектура Львова… — С. 316.. Вілла у «швейцарському» стилі на вулиці Франка, 121 біля костелу св. Софії. Збудована як санаторій для дітей на замовлення сестер шариток. Проект 1872 року, реалізований 1873-го. Віллу сильно пошкоджено під час боїв 1944 року.Biernat M. Kościół p. w. Św. Zofii // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego (1). — Kraków: Antykwa, 2011. — Т. 19. — S. 157. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-92-5. Каплиці родин Кшечуновичів і Кисельків на Личаківському цвинтарі у Львові.

В інших населених пунктах Неоготична вілла Мілевських у селі Пекари під Краковом (1857–1865). Інтер'єри були оздоблені у стилі італійського неоренесансу та англійської неоготики (не збереглись). Проект експонувався 1857 року в Кракові на щорічній виставці Товариства приятелів красних мистецтв. 1865 року Покутинський видав літографічний альбом з рисунками вілли (Willa w Piekarach, wyd. autolitograficzne w 14 tablicach, Kraków 1865.). Ратуша в Івано-Франківську. Проект Анастази Пшибиловського від 1869 року, через рік модифікований Покутинським, реалізований до 1871. Будівля, стилістично вирішена переважно у формах неокласицизму, складалась із видовженого двоповерхового корпусу із сильно домінуючою триярусною вежею. Ратушу розібрано перед 1929 роком для будівництва нової.Komar Ż. Trzecie miasto Galicji. — Kraków: Międzynarodowy Centrum Kultury, 2008. — S. 114—116, 350, 421. — ISBN 978-83-89273-52-9. Шпиталь сестер шариток у Рогатині. Проект 1873 року, реалізовувався до 1875, остаточно викінчений у 1882-му.Ostrowski J. Zakład SS. Miłosierdzia w Rohatynie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Antykwa, 2002. — Т. 10. — S. 320, 323. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-2-0.

Примітки

Джерела

Bieńkowski W. Pokutyński Filip // Österreichisches Biographisches Lexikon. — 1980. — Т. 8. — S. 163. Białkiewicz Z. Trzy budowle Filipa Pokutyńskiego // Rocznik krakowski. — № 49. — 1978. — S. 141—166. Górski K. Architektura XIX wieku // Rocznik krakowski. — № 6. — 1904. — S. 148—149. Łoza S. Pokutyński Filip // Słownik architektów i budowniczych polaków oraz cudzoziemców w Polsce pracujących. — Warszawa: Wydawnictwo im. Mianowskiego, Instytutu popierania nauki, 1931. — S. 270.