Доктор Шелдон Лі Купер — один з головних героїв телесеріалу «Теорія великого вибуху» та головний герой ситкому «Юність Шелдона», що є приквелом до «Теорії великого вибуху», вигаданий персонаж.
Роль Шелдона Купера виконує американський актор Джим Парсонс, що отримав за неї премії «Еммі» (2010, 2011, 2013, 2014) та «Золотий глобус» (2011) як найкращий актор комедійного серіалу.
За сценарієм цей персонаж займається теоретичною фізикою в Каліфорнійському технічному інституті і живе в одній квартирі з колегою Леонардом Гофстедтером (Джонні Галецкі) і на одному майданчику з Пенні (Кейлі Куоко).
Особистість
Особистість Шелдона настільки незвичайна, що він став одним з найпопулярніших і незвичайних телевізійних персонажів . Геніальний вчений, з ранніх років поглинений заняттям фізикою, у своєму розвитку він не отримав достатніх соціальних навичок. Розважливий і цинічний, Шелдон має дискретне (східчасте) мислення, практично позбавлений чуйності, співпереживання і ряду інших важливих емоцій, що, поряд з гіпертрофованою зарозумілістю, викликає значну частину смішних ситуацій серіалу. Деякі оглядачі вважають, що він може страждати на Синдром Аспергера із супутнім обсесивно-компульсивним розладом. Сам же Шелдон часто повторює, що мама в дитинстві тестувала його у психіатра, і той не виявив будь-яких відхилень.
IQ Шелдона — 187, і він має феноменальну ейдетичну пам'ять: запам'ятовує все підряд. У нього великий запас знань про безліч речей, як показують його часом анекдотичні коментарі (наприклад, про користування виделкою в Таїланді). Незважаючи на свій розум, Шелдон, як правило, поводиться невміло при контакті з іншими людьми.
Через його постійні зауваження і занадто пряму логіку, у нього склалися непрості стосунки з друзями, особливо з Пенні. Він не розуміє сарказму свого сусіда Леонарда, а також душевних переживань Пенні. У другому і третьому сезонах безуспішно намагався зрозуміти концепцію сарказму, невміло використовуючи його на собі та Пенні. Шелдон іноді використовує сленг, але часто невдало. Його коронною фразою є «Бугага» (в оригіналі — «!Bazinga»). Почувається ніяково, коли потрібно когось обійняти.
У Шелдона присутні деякі «дитячі» риси характеру. Він, здавалося б, не розуміє цього і вважає це способом досягнення своєї мети. Наприклад, це проявляється в назві команди Каліфорнійського університету з боулінгу, або при прийнятті рішення їхати на виступ Нобелівського лауреата Джорджа Смута до Сан-Франциско потягом (пояснюючи це своєю любов'ю до потягів) або в тому, що його мама (або Пенні) повинні заспівати йому пісню «М'яке пухнасте кошеня» («Soft Kitty»), натираючи груди, коли він хворіє. Не може зберігати таємниці та не терпить сварок у своїй присутності. У Шелдона немає водійського посвідчення (хоча одного разу він намагався його отримати за допомогою Пенні), тому друзі змушені завжди його підвозити.
Як і його друзі-вчені, Шелдон любить комікси, відеоігри та наукову фантастику. Він прихильник серіалів «Зоряний крейсер «Галактика»», «Доктор Хто», «Зоряна брама», Зоряні війни, «Зоряний Шлях», але ненавидить «Вавилон-5». Найбільше Шелдон любить франшизу «Зоряний Шлях» і особливо Спока. Коли Пенні подарувала йому на Різдво серветку, якою Леонард Німой (актор, що грав Спока) користувався в ресторані, Шелдона переповнили емоції, що тепер у нього є ДНК свого ідола і він зможе його клонувати. Однак Леонард Німой і Стен Лі висували судові позови проти Шелдона. Іншими його улюбленими персонажами є Флеш та Бетмен. По середах Шелдон грає в «Halo», у вихідний в пейнтбол з друзями, а щосуботи відвідує пральню. Крім того, він не соромиться визнавати свою ексцентричність своїх інтересів (наприклад, любов до гри «клінгонський »).
Шелдон не любить алкоголь, кофеїн і деякі інші речовини. Одного разу, випивши невелику кількість алкоголю, він галасував і непристойно жартував, а невелика кількість кави зробила його гіперактивним з одного боку і непродуктивним з іншого.
Шелдон одягає футболки із зображеннями персонажів коміксів всесвіту Марвел та DC Comics, серед них Флеш, Аквамен, Супермен, Зелений Ліхтар. Зазвичай під футболкою він носить сорочку з довгим рукавом, а також короткі штани. Шелдон високий і худий, тому Пенні називає його Богомолом, а Радж, натякаючи на персонажа C-3PO з Зоряних Війн, називає його «блискучий Шелдон».
Шелдон дотримується суворого режиму харчування: їсть певні харчі в певні дні (наприклад, «вечір піци», «вечір тайської їжі»), і його їжа має специфічні особливості, наприклад, певний вид гірчиці, нарізані броколі замість тертих, визначений порядок інгредієнтів в сендвічі і т. д.
Біографія З першого сезону відомо, що Шелдон має 2 наукові ступені доктора філософії і ступінь магістра фізики. Протягом серіалу згадується про минуле Шелдона, а його раннє життя ілюструється, як розвиток вельми обдарованої дитини.
Народився в Галвестоні, штат Техас. Шелдон був вундеркіндом з ейдетичною пам'яттю. Коли він був дитиною, він побудував погано працюючий КПП сканер, який спалив Сніжка — морську свинку його сестри, а його самого відправили до лікарні з радіаційними опіками. Пізніше Шелдон побудував збройного робота за допомогою інтегральних схем, зроблених з духовки його сестри.
Шелдон вступив в Техаський університет в Остіні, коли йому було всього 11 років, відразу після закінчення п'ятого класу, він закінчив коледж з відзнакою у віці 14 років.
Коли Шелдону було 12 років, він хотів отримати в подарунок титанову центрифугу для поділу радіоізотопів. За словами його матері, він також побудував ядерний реактор в 13 років, з метою забезпечити безкоштовною електроенергією своє місто, проте змушений був припинити після того, як федеральний агент повідомив йому, що зберігати жовтий уран в сараї незаконно. У віці 14 років він пробував себе в побудові лазеру (це в кінцевому підсумку принесло плоди, і його послали в школу-інтернат), а також почав писати докторську дисертацію, був наймолодшим лауреатом премії Стівенсона у віці «чотирнадцяти з половиною років».
Шелдон працював запрошеним професором в Astronomisches Rechen-Institut (Гайдельберг, Німеччина) в 15 років, і отримав свою першу ступінь кандидата наук в 16. Потім він провів чотири роки в роботі над своєю другою дисертацією.
Характер Шелдон має низку якостей, які зазвичай проявляються у людей, що мають розлади аутистичного спектра, такі як слабка соціальна активність, відсутність емпатії ананкастний розлад особистості, і багато інших рис, які роблять його одним із найбільш ексцентричних і химерних персонажів у серіалі.
Його риси включають в себе: Ананкастний розлад особистості. Шелдону притаманне суворе дотримання чіткого розпорядку своєї діяльності: наприклад, здійснювати конкретні обов'язки у визначені дні тижня, ходити в туалет у певний час щоранку, їсти конкретні продукти харчування в певні дні, будучи не в змозі узгодити зміни, замовлення продуктів, прання білизни в певний день і час, або стукіт у двері певну кількість разів (часто 3), з повторенням імені людини. Він також повинен сидіти на визначеному місці на дивані, стає дратівливим, якщо хтось сидить там. Самозакоханість. Шелдон часто відчуває потребу в захопленні з приводу своєї персони або, приміром, своєї появи. Шелдон постійно вказує на свою перевагу серед своїх друзів, особливо на свій IQ. Мізофобія. Турбується, коли хтось торкається його їжі або його самого, миє руки так часто, як тільки може, і приймає душ двічі на день. Іпохондрія. Шелдон часто турбується про те, що може захворіти. Боявся заразитися грипом від Пенні. Іншим разом він хотів отримати повне медичне обстеження від подруги Леонарда, доктора Стефані Барнетт, щоб виявити причину шуму у вухах. Нездатність брехати. Коли Шелдон є співучасником брехні, він намагається докласти всіх зусиль, щоб його брехня здавалася правдоподібною, і часто доводить це до перебільшення. Не може зберігати секрети, тому що тоді у нього починається нервовий тик. Нездатність сидіти в різних місцях. Шелдон відмовляється сидіти будь-небудь, окрім свого власного місця на дивані у своїй квартирі, яку він вважає «єдиною точкою сталості в мінливому світі» і «особливим місцем у просторі, навколо якого обертається весь Всесвіт». Він регулярно дорікає Пенні та іншим людям, які сидять на його місці. Однак він може адаптуватися до сидіння ще де-небудь, наприклад, на підходящої за щільністю подушці і з певною дисперсією світла, якщо він має можливість перевірити їх. Нетерпимість людей у своїй спальні. Одного разу він нервував, коли Пенні увійшла до його кімнати посеред ночі. Іншим разом Шелдон неохоче пустив Пенні в свою спальню, щоб вона взяла ключ від столу для передачі йому USB флеш-накопичувача постійно нагадуючи їй, що це далеко не постійний сервітут, а одноразовий дозвіл. Боязнь сцени. Хоча Шелдон може абсолютно спокійно говорити з невеликими групами, спілкуватися з натовпом він не може. За його словами, натовпом вважається кількість людей, здатних розтоптати його (36 дорослих або 70 дітей).
Також у Шелдона є система «страйків», якщо хтось порушує поставлені їм правила. Якщо одна людина отримує три «страйки», він дає йому вибір: або попросити вибачення, або ходити на його лекції. Через вищезазначені характеристики друзі вважають Шелдона «божевільним», хоча сам Шелдон заявив, що його власна мати проводила з ним психологічні тести, коли він був маленьким.
Незважаючи на свою дивну поведінку, Шелдон показує себе і з доброго та співчутливого боку. Коли Пенні бідувала, Шелдон позичив їй чималу суму зі своїх заощаджень, не піклуючись про своєчасне повернення боргу, що було описано Леонардом як «одне з небагатьох його дивацтв, за які ти не хочеш вбити його». Крім того, коли Шелдон випадково забув свої ключі від квартири, Пенні дозволила йому залишитися ночувати на своєму місці і, незважаючи на роздратування Пенні, Шелдон щиро подякував їй за це. Коли Пенні виявила бажання подарувати Шелдону різдвяний подарунок, він був надзвичайно стривожений, бо не знав, яким він буде, і не хотів відповісти подарунком меншого розміру чи вартості. Він купив кілька подарункових кошиків з косметикою (щоб вибрати той, що відповідає за розміром подарунку Пенні), але як тільки дізнався, що вона подарувала йому серветку з автографом Леонарда Німоя (якою він до того ж витер рот, залишивши свій ДНК, з якого можна було вивести клона знаменитого актора), він подарував їй відразу всі кошики і обійняв (він вперше показав хоч якусь фізичну близькість з ким-небудь)Season 2, Episode 11: The Bath Item Gift Hypothosis.
Синдром Аспергера Деякі глядачі помітили, що поведінка Шелдона багато в чому подібна з Синдромом Аспергера. Проте автори серіалу заявили, що при створенні образу не використовували цей синдром як основу для характеру Шелдона Купера. Співавтор серіалу Білл Преді сказав: «Ми створюємо характер персонажа для багатьох людей, і кожен бачить в ньому різні речі і робить свої висновки.» В інтерв'ю виконавець ролі Джим Парсонс погодився з творцями і додав, що, на його думку, «у Шелдона не так багато рис, притаманних синдрому Аспергера» Specific video is Jim Parsons interview, part 5 . Question is from 03:18-3:31. Answer is from 4:36-6:00. Specific quote is from 5:15-5:20.. Парсонс читав мемуари Джона Елдера Робісон «Подивися мені в очі» про життя із синдромом Аспергера, і сказав: «Велика частина того, що я прочитав в цій книзі, не порушена в особистості Шелдона».
Настрій Настрій Шелдона можна дізнатися за кольором футболки. Шелдон носить футболки з коміксами «Зелений ліхтар». Він фанат цих персонажів від DC Comics. У нього є кільце сили і ліхтар (все зелене). За хорошого (звичайного) настрою його майка зеленого кольору з логотипом Корпуса Зелених Ліхтарів, а при поганому він одягає футболку червоного кольору із символом Корпуса Червоних Ліхтарів. Одного разу він надів фіолетову майку Зоряних Сапфірів.