Згромадження св. Василія (чи Конгрегація Отців Василіян; ) — католицький монаший чин латинського обряду, що жиє за чернечим статутом Василія Великого.
Історія утворення Ідея утворення в Конгрегації з'явилися в епоху Французької революції, коли в 1790 році у громадянській конституції духовенства було визначено положення римо-католицької церкви. Криза французької церкви зупинила підвищення рівня духовності та освіти духовенства. Це завдання взяло на себе десятеро католиків, які не клялися дотримуватися громадянської конституції духовенства.
У першій декаді XIX століття священники заснували школу в селі біля міста Анноне, розташоване в горах на південному сході Франції. Це місце мало стратегічне положення, так як мало лише одну під'їздну дорогу. В той час священники, попереджені цивільними особами (при наближенні солдат), могли сховатися в горах. У перші роки свого існування, згромадження діяло на засадах фундації, яка в 1822 році стала Конгрегацією.
У 1852 році василіани на прохання єпископа від Торонто, який був випускником семінарії в Анноні, відкрили в Канаді коледж Святого Михаїла, за взірцем шкіл у Франції. Освітня діяльність василіян у Канаді та Сполучених Штатах розвинулася у другій половині ХІХ століття. Навчальні заклади були засновані у Віндзорі, Детройті, Мічигані, Техасі.
На початку ХХ століття антиклерикальна політика Франції змусила василіян піти із освітньої діяльності. Це погіршило координацію роботи василіан в Америці. У 1922 році відбувся розкол у конгрегації на французьку та американську гілки. Причиною розколу були також розбіжності у визначенні правил чернечого життя. Американська гілка думала, що мали би бути обітниці бідності, з якою французи не згоджувалися. Конфлікт завершився в 1954 році, коли папа Пій XII знову об'єднав дві громади.
Перша половина XX століття була особливо важкою для василіян через дві світові війни. В Америці в той же час душпастирська діяльність активно розвивалася. У 1930 році парафіяни почали працювати з мексиканським населенням в Техасі. У шістдесятих роках були утворені парафії в Мехіко, заснований монастир у Техуакані, і недалеко від міста Култапек. У 1987 році також була зансована парафія, школа і медичний центр в Калі, Колумбія.
Згромадження не мало явного засновника, який визначив би напрямок діяльності і встановив строгі правила релігійного життя. Хоча на початку існування конгрегації сфера діяльності не була до кінця визначена, то з часом стало звичним, що василіани займаються в основному роботою з молоддю працюють в сфері охорони здоров'я. Вони створили мережу навчальних закладів, в основному в США, у Франції та Англії. У зв'язку з їх діяльністю, разом з Василієм Великим, до покровителів були прийняті наступні святі: святий Франциск Ассізький — зразок бідності, Тома Аквінський — покровитель студентів і богословів, Іван Боско — покровитель молоді.
В даний час василіяни мають 45 парафій у Канаді, США, Великій Британії та Франції. За даними 2005 року конгрегація нараховувала 291 ченця, серед яких було 280 висвячених до священничого стану.
Джерела Annuario Pontificio per l'anno 2007, Città del Vaticano, 2007, s. 1464. Congregation of St. Basil, s. .