Сліпак східний, або звичайний (Spalax microphthalmus) — вид ссавців із роду сліпак (Spalax) родини сліпакових (Spalacidae) ряду мишоподібних (Muriformes). Це землекоп середніх розмірів (24–31 см завдовжки, вагою 570–700 грам), з низкою яскравих пристосувань до підземного рийного способу життя: зменшені й прикриті шкіряною мембраною очима, суттєво розвиненими різцями, що призначені для риття, редукованим хвостом. Харчується підземними частинами рослин (цибулини, бульби, кореневища), а також різними безхребетними (переважно комахами та їхніми личинками), характерна також копрофагія.
Назва і таксономія Місцеве населення найчастіше називає вид «сліпцем» або «кротом» (молодь, дачники) або «зінським щеням» (старші сільські люди). Означення «звичайний» раніше поширювали на багатьох сліпаків, у тому числі й на подільського і фактично застосовувалося для позначення надвиду, а не виду. Для уникнення суперечностей вид Spalax microphthalmus іменують «сліпаком східним»Загороднюк І. В., Ємельянов І. Г. Таксономія і номенклатура ссавців України // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2012. — Том 10. — С. 5–30.. В англ. і фр. працях XVIII–XIX ст. вид, можливо включно зі Spalax zemni, називали Zemni.
Екологія, стан популяцій
Місцями вид завдає значної шкоди городині, особливо, посадкам картоплі, тож місцеве населення змушене збирати врожай до часу його визрівання.
Один з найчисленніших видів гризунів-землериїв Європи. Найпотужніші популяції збереглися на сході України, в Донецько-Донських степах і далі на схід до Волги.
Охорона На більшій частині ареалу стан природних популяцій сліпака східного залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронну категорію «відносно благополучний вид». Але в окремих регіонах спостерігається тенденція до зниження чисельності популяції виду. Тому сліпак піщаний занесений до Європейського Червоного списку (охоронна категорія: невизначений вид). Наразі жодних заходів щодо збереження не вживається, однак цей вид зустрічається на кількох природно-заповідних територіях, включаючи Український степовий природний заповідник, Луганський природний заповідник, Центрально-Чорноземний природний заповідник та інші.Сліпак східний у Червоному списку МСОПФауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенка. — Київ, 2010. — 80 с. (с. 27). — ISBN 978-966-7830-13-5
Примітки
Джерела Коробченко М., Загороднюк І. Таксономія та рівні диференціації сліпаків (Spalacidae) фауни України і суміжних країн // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. — 2009. — Вип. 26. — С. 13-26. pdf >>> Решетник Е. Г. Матеріали до вивчення систематики, географічного поширення та екології сліпаків (Spalacinae) УРСР // Збірник праць Зоологічного музею. — Київ, 1941. — № 24. — С. 23-95. Топачевский В. А. Слепышовые (Spalacidae). — Ленинград: Наука, 1969. — 248 с. — (Фауна СССР. Том 3. Млекопитающие. Вып. 3).