Словосполучення залізом та кров'ю () було вжито прем'єр-міністром Пруссії Отто фон Бісмарком 30 вересня 1862 року в промові перед бюджетним комітетом парламенту.
Історія
Основне призначення промови полягало в спробі Бісмарка подолати розкол між урядом та парламентом. Парламент відмовився виділяти кошти на здійснення запланованої реформи в армії, однак ліберальна більшість не відмовлялась від ідеї деякої реорганізації та посилення арміїGrundkurs deutsche Militärgeschichte. Die Zeit bis 1914. Видання інституту дослідження історії армії, hrsg. von Karl-Volker Neugebauer. Oldenbourg Wissensch.Vlg 2006; ISBN 978-3-486-57853-9; S. 324. Вона висунула вимогу гарантувати збереження дворічного терміну служби в армії, та не розпуску ландверу.
Аби досягнути порозуміння та здобути підтримку з боку прусського парламенту, 30 вересня 1862 року прем'єр-міністр Пруссії Отто фон Бісмарк виступив з промовою, де серед іншого було сказано:
Тут Бісмарк вжив слова з вірша Макса фон Шенкендорфа:
Таким чином Бісмарк виступив за активну зовнішню політикуEberhard Kolb: Bismarck. Verlag C. H. Beck 2009; ISBN 978-3-406-56276-1; S. 56f.. Хоча ліберальна більшість парламенту була згодна з тим, що «Німецьке питання» не може бути розв'язане без насильства, промова Бісмарка була розцінена, особливо (ліберальною) пресою, як прямий заклик до насильства та зовнішньополітична афераEberhard Kolb: Bismarck. Verlag C. H. Beck 2009; ISBN 978-3-406-56276-1; S. 57.
Примітки
Див. також
Віденський конгрес
Посилання Витяг з промови „Blut und Eisen” (1862 рік)