Адрія́н Бутримо́вич герба Топор (світське ім'я Антоній, ; 13 червня 1750 — 29 березня 1819) — архієрей Руської унійної церкви, суфраган київський (1792—1798) та берестейський (1798—1802), василіянин, титулярний єпископ Калами.
Життєпис Народився в пінській шляхетській родині Якуба Ігнатійовича Бутримовича та Анастасії Горчак, мав 4 братів й 3 сестер. За припущенням польської дослідниці Дороти Вереди, Антоній, певно як і брат Мацей, кінчив пінський єзуїтський колегіум.
Папським бреве від 8 лютого 1792 був назначений помічником київського митрополита й титулярним єпископом Калами (), — міста, що колись існувало в римській провінції Нумідія. Сталось це не без сприяння земляка Адама Нарушевича.
Хіротонія Бутримовича була звершена 22 квітня 1792 р. у варшавській церкві василіян митрополитом Теодосієм Ростоцьким та вікарними єпископами: гнезненським і жмудським .
Під 1794 р. Адріян згадується як пріор Борунського монастиря .
Своїм указом від 6 вересня 1795 російська імператорка Катерина ІІ відправила його, а також низку інших унійних ієрархів, на пенсію (розміром 3 тис. рублів). 1798 року, після відновлення берестейської єпархії Павлом І, Бутримовича призначили її суфраганом.
За твердженням краєзнавця , він дожив віку у , де й покинув земну юдольTeka Wileńska / wydawana przez Jana ze Śliwina. — Wilno: w drukarni A. Marcinowskiego, 1858. № 4. — 1858. — S. 236.
Примітки