Сьоґунат, або ШьоґунатРубель В. А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.): Навч. посіб. — Київ: Либідь, 2007. — С.103.; Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа. — К.: Дух і Літера, 2013; Бондаренко І.П., Осадча Феррейра Ю.В. Японська література. Курс лекцій. Частина 2: період шьоґунатів. – К: ВД Дмитра Бураго, 2015. (яп.幕府 — бакуфу) — самурайський уряд, який очолює сьоґун.
Назва бакуфу означає «уряд в наметовому штабі». Наметовий штаб — це ставка головнокомандуючого просто неба, оточена полотняними шторами. Такий штаб був мозковим центром військ під час битви, звідки полководець віддавав накази. Відповідно, місце перебування командира — сьоґуна — і місце його уряду отримало назву бакуфу.
В історії Японії таких урядів було три. Перший був заснований Мінамото но Йорітомо у місті Камакура — Камакурський сьоґунат (1185—1333)Середньовічна Японія. Другий сьоґунат постав у Кіото зусиллями Асікаґи Такаудзі — сьоґунат Муроматі (1338—1573). Третій уряд був заснований Токуґавою Ієясу в місті Едо (суч. Токіо) — сьоґунат Едо.
Сьоґунати називаються за місцем заснування або за іменем роду засновника. Відповідно, сьоґунат Камакура може мати назву сьоґунат Мінамото, сьоґунат Муроматі називатись сьоґунатом Асікаґа, сьоґунат Едо — дефініціюватись як сьоґунат Токуґава.
Примітки
Джерела Рубель. В.А. Нова історія. Азії та. Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII – друга половина ХІХ ст.) – К.: Либідь, 2007. Київський національний університет імені Тараса Шевченка Історичний факультет ПРОГРАМА ФАХОВОГО ВИПРОБУВАННЯ ДЛЯ ВСТУПУ НА НАВЧАННЯ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ 032 ІСТОРІЯ ТА АРХЕОЛОГІЯ Освітня програма: Посилання