Це стаття про елемент християнської літургії. Про епітет богів див. Епіклеса. Епіклеза, епіклесис (, — закликання) — частина анафори християнської літургії, присутня в більшості історичних літургій, як західних, так і східних.
Особливості
Суть епіклези полягає в молитві Богові про сутнісне перетворення хліба й вина в Тіло і Кров Христові. При цьому варіанти тексту епіклези в різних обрядах дуже різняться. Епіклези поділяються на низхідні та висхідні. В низхідних епіклезах молитва містить прошення про сходження Святого Духа на Дари та їх освячення. У висхідних епіклезах молитва звернена до Бога-Отця або Святої Трійці і містить прохання про прийняття Дарів у жертву, підкреслюючи жертовний момент ЄвхаристіїВ. Алымов. Лекции по исторической литургике. Восходящий эпиклесис и его генезис.. Висхідну епіклезу називають також імпліцитною, оскільки відкритого закликання до дії Святого Духа на Дари в ній немає, на нього лише натякається.
Низхідна епіклеза характерна для візантійського і вірменського обряду, висхідна — для західних літургійних обрядів і окремих східних анафор.
Примітки
Джерела
М. Арранц. Евхаристия Востока и Запада. // М., 1999 Успенский Н. Д. Анафора (Опыт историко-литургического анализа). //Богословские Труды, № 13, М., 1975
Посилання В. Алымов. Лекции по исторической литургикеВ. Алымов. Лекции по исторической литургике Киприан (Керн), архимандрит. Евхаристия. Έπίκλησις Киселева Ю. М. Возникновение и развитие эпиклесиса в евхаристической молитве Церкви http://www.newadvent.org/cathen/05502a.htm