Пала́ц культу́ри «Металі́ст» — палац культури та історична будівля у місті Харкові на вулиці Георгія Тарасенка.

Історія

​Історія будівлі розпочалася з ініціативи самих харківських робітників. Споруда була зведена на їхні трудові заощадження за проєктом архітектора Іліодора Загоскіна. ​Після відкриття у 1911 році вона отримала назву «Робочий будинок». Заклад швидко став центром не лише культурної, а й політичної роботи. Тут активно діяли представники більшовицької організації, а у 1917 році в приміщеннях Робочого будинку розмістився районний комітет РСДРП(б) та правління професійної спілки «Металіст», від якої палац і отримав свою сучасну назву.

Будинок був реконструйовий Бекетовим 1923 року.

​У 1925 році будівлю було офіційно переобладнано під Палац культури робітників Харківського паровозобудівного заводу (нині — Завод імені В. О. Малишева).

​Поруч із будівлею було розбито парк з літньою естрадою та танцювальним майданчиком.

Вже у передвоєнні роки колективи художньої самодіяльності «Металіста» здобули визнання не лише в Харкові, а й за його межами.

​У повоєнний період та за часів пізнього СРСР палац пройшов через масштабну реконструкцію, що перетворила його на сучасний багатофункціональний комплекс. До послуг відвідувачів були облаштовані: ​Велика глядацька зала та просторе фойє; Численні кімнати для роботи гуртків та студій; Унікальний зимовий сад; Бібліотека, книжковий фонд якої перевищив 70 тисяч примірників. ​ Особливе місце в стінах палацу посів народний музей історії заводу імені Малишева, де зберігалися реліквії промислового розвитку міста. ​

Творчість та традиції ​Палац «Металіст» став справжньою кузнею талантів. Найбільшу популярність здобули такі колективи: ​Народний драматичний театр; Народна хорова капела; Камерний ансамбль скрипалів. ​ Сад біля палацу став традиційним місцем для проведення масових гулянь: свят вулиці, молодіжних вечорів та вшанування відомих трудових династій заводу-гіганта.

​== Сучасний контекст == ​Сьогодні будівля ПС «Металіст» (вул. Георгія Тарасенка, 77) залишається пам’яткою архітектури. Хоча формат культурних заходів змінився, і бібліотеки не стало, будівля назавжди вписана в історію Слобідського району як символ єдності робітників та їхньої жаги до культури.

Джерела

Палаци. Будинки культури Выдающиеся архитекторы Харькова XVIII — середины XX вв Дворец культуры «Металлист» ДК Металлист