Події 1 січня — відкрився Нижньогородський автомобільний завод ім. Молотова (пізніше Горьківський автомобільний завод). 2 лютого — нарком постачання СРСР Анастас Мікоян видав наказ про створення постійного запасу хліба в Закавказзі в кількості 2 млн пудів пшениці і 2 млн пудів кукурудзи за рахунок Української СРР і Кубані. 3 лютого — відділ нацменшин Сибірського крайвиконкому ухвалив рішення про переведення на українську мову низового апарату Павлоградського, Полтавського, Славгородського, Ординського, Ключевського, Карасуського, Знаменського і Черлацького районів. 27 лютого — утворені Вінницька, Дніпропетровська, Київська, Одеська, Харківська області. 1 березня — проголошена Маньчжурська держава. 23 квітня — була прийнята Постанова ЦК ВКП про перебудову літературно-художніх організацій. 17 липня — утворена Донецька область. 17 липня — відкриття трамвайного руху в Запоріжжі. 7 серпня — в СРСР введена смертна кара за крадіжку державної власності в великих розміра: закон «про п'ять колосків». 7 жовтня — утворена Чернігівська область. Осінь — радянська влада почала Голодомор, масовий штучний голод, із найбільш жорсткими заходами в Україні (Українська СРР), на Кубані та в Казахстані (Казакська АСРР). 21 грудня — зданий в експлуатацію Мерефо-Херсонський міст через Дніпро завдовжки 1627 метрів.
Наука Відкриття нейтронів Джеймсом Чедвіком. колектив харківських учених уперше в СРСР здійснив розщеплення атомного ядра штучно прискореними частинками. Вернер Гайзенберг запровадив поняння ізоспіна. Карл Девід Андерсон відкрив позитрони в космічних променях.
Аварії й катастрофи 12 травня — на французькому лайнері Джордж Філіппар (Georges Philippar) в Аравійському морі почалася пожежа, 16 травня він затонув. Загинуло 40 чоловік. 26 липня — Німецький навчальний вітрильник Ніобе (Niobe) перекинувся від шквалу біля Кіля. Загинуло 69 чоловік.
Народились
5 січня — Раїса Горбачова, дружина Михайла Горбачова. 5 січня — Умберто Еко, італійський письменник, філософ, лінгвіст, літературний критик, спеціаліст із семіотики і медієвіст. 22 січня — Пайпер Лорі, американська акторка театру, кіно та телебачення. 27 січня — Борис Шахлін, радянський спортсмен, 7-разовий олімпійський чемпіон зі спортивної гімнастики. 4 лютого — Фукуда Сіґео, японський скульптор, графік, один з найцікавіших дизайнерів XX століття. 6 лютого — Франсуа Трюффо, французький кінорежисер. 18 лютого — Мілош Форман, американський кінорежисер. 22 лютого — Едвард Кеннеді, американський політик-демократ, вісім разів обирався сенатором. Наймолодший брат президента США Джона Кеннеді. 24 лютого — Мішель Легран, французький композитор. 26 лютого — Джонні Кеш, американський співак, автор пісень, музикант і актор. 27 лютого — Елізабет Тейлор, американська акторка. 28 лютого — Юрій Богатиков, український співак. 4 березня — Ришард Капусцінський, польський репортер, публіцист, поет і фотограф. 7 березня — Володимир Дахно, український кінорежисер і художник-аніматор. 15 березня — Алан Бін, американський астронавт. 16 березня — Альбіна Дерюгіна, українська тренерка з художньої гімнастики. 18 березня — Джон Апдайк, американський письменник, поет. 4 квітня Ентоні Перкінс, американський актор. Андрій Тарковський, радянський кінорежисер. 10 квітня — Омар Шариф, єгипетський актор. 11 квітня — Джоел Грей, американський актор, співак, танцівник. 27 квітня — Анук Еме, французька акторка. 27 квітня — Кейсі Кейсем, американський актор, телеведучий, радіоведучий. 6 травня — Олександр Бєлявський, російський кіноактор. 11 травня — Валентіно, італійський художник-модельєр. 19 травня — Майя Булгакова, акторка. 6 червня — Девід Скотт, американський астронавт. 18 червня — Дадлі Роберт Гершбах, американський хімік. 20 червня — Роберт Рождественський, російський поет. 24 червня — Девід Мактаггарт, засновник організації «Грінпіс». 5 липня — Дьюла Горн, угорський державний і політичний діяч. 7 липня — Джо Завінул, джазовий піаніст, композитор. 17 липня — Аркадій Єлішевич, український науковець, доктор технічних наук, професор Донецького політехнічного інституту. 1 серпня — Люк Монтаньє, французький вірусолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 2008 року. 2 серпня — Пітер О'Тул, англійський актор. 12 серпня — Сірікіт, тайська королева-консорт. 20 серпня — Василь Аксьонов, російський письменник. 23 серпня — Давид Черкаський, український кінорежисер-мультиплікатор. 22 вересня — Альгірдас Бразаускас, глава компартії Литви (1988—1991), президент Литви (1993—1998). 25 вересня — Анатолій Солов'яненко, український оперний співак. 25 вересня — Адольфо Суарес, іспанський державний діяч, голова уряду Іспанії в 1976—1981. 26 вересня — Володимир Войнович, російський письменник. 7 жовтня: Євген Нейко, академік АМН України. Маргарита Криницина, українська і радянська акторка. 18 жовтня — Вітаутас Ландсберґіс, литовський політик і громадський діяч. 27 жовтня — Сильвія Плат, американська феміністська поетеса і письменниця. 30 жовтня — Луї Маль, французький кінорежисер і продюсер. 10 листопада — Рой Шнайдер, американський актор. 29 листопада — Жак Ширак, французький політик, президент Франції (1995—2007). 4 грудня — Ро Де У, корейський військовик і політик, шостий президент Республіки Корея. 5 грудня — Літл Річард, американський рок-музикант, один із основоположників рок-н-ролу. 7 грудня — Еллен Берстін, американська акторка. 9 грудня — Дональд Берд, американський джазовий трубач і композитор.
Померли
Нобелівська премія з фізики: Вернер Карл Гайзенберг — «За створення квантової механіки, застосування якої привело до відкриття алотропних форм водню» з хімії: Ірвінг Ленгмюр — «За відкриття і дослідження в області хімії поверхневих явищ» з медицини та фізіології: Чарлз Шеррінгтон та Едгар Дуглас Едріан — «За відкриття, що стосуються функцій нейронів» з літератури: Джон Голсуорсі премія миру: Премію не присуджували
Див. також
1932 в кіно Список керівників держав 1932 року