Горобцеподі́бні (Passeriformes) — найчисельніший ряд птахів, переважно невеликих та середніх розмірів, що нараховує понад 5 400 видів, які значно відрізняються за зовнішнім виглядом, способом життя, умовами існування і способом добування їжі. Поширені по всьому світу (крім Антарктики). В Україні трапляється 177 видів горобцеподібних.

Опис

Птахи невеликого та середнього розміру (маса від 4 г до 1,5 кг) доволі різні за зовнішнім виглядом. Найбільший представник — крук, найдрібніші — нектарницеві.

Оперення доволі щільне або рихле. Пухова частина контурного пера зазвичай добре розвинена, додатковий стрижень невеликий або повністю редукований. Пух нечисленний, росте лише по аптеріях. Крила можуть бути довгими і доволі гострими (як у ластівок) або короткими і тупими. Першорядних махових 9-11; у багатьох груп перше махове перо невелике або зовсім редуковане. Другорядних махових зазвичай 9. Стернових пер зазвичай 10-12, інколи 6-16. Хвіст може бути різної форми — довгим або коротким, прямо зрізаним або заокругленим, східчастим, клиноподібним, з вирізкою. Забарвлення різноманітне: від скромного і малопомітного до доволі яскравого, іноді з металевим полиском. У багатьох видів у забарвленні більш або менш чітко виражений статевий і віковий морфізм, у частини видів — сезонний. У самців у шлюбний період можуть розвиватись прикрашувальні пера (доволі виразні, наприклад, у дивоптахових). Яскраве весняне вбрання багато птахів набувають не в результаті линяння, а внаслідок зношування тусклих країв пір'я, що прикривали більш яскраву частину. Зазвичай самці дещо більші за самок.

Форма дзьоба сильно варіює в різних групах — може бути більш-менш прямим, довгим або вигнутим, коротким і масивним або трикутним, сплющеним зверху вниз, з широким розрізом рота. У шишкарів наддзьобок і піддзьобок перехрещуються. Шийних хребців 14-15. Справжніх ребер 4-6 пар. Ключиці зливаються у виличку. Вздовж заднього краю грудини одна пара вирізок, які деколи перетворюються на фонтанелі. Цівка і пальці помірної довжини. Усі чотири пальці ніг відносно довгі, з гострими кігтями; три пальці спрямовані вперед та один (перший) — назад. Кігті загнуті, лише задній (перший) палець може мати іноді довгий та більш-менш прямий кіготь. Язик розвинений добре. Воло відсутнє. М'язовий шлунок невеликий, але має доволі потужні м'язові стінки. Сліпі кишки зазвичай рудиментарні. У більшості видів наявний жовчний міхур. Куприкова залоза неоперена. Гортань трахео-бронхіальна, рідше — трахеальна. У різних групах кількість голосових м'язів варіює від 1 до 6-7 пар. Добре розвинена лише ліва сонна артерія. Головний мозок досягає високого розвитку.

Поширення та місця існування Горобцеподібні — нагніздні птахи, поширені по всій земній кулі (крім Антарктики). Проникають високо в гори (до нівальної зони), заселюють багато островів. Найбільше видове різноманіття — у спекотних країнах. Багато представників — мігруючі птахи (ластівки, соловейки, вівчарики), але серед них є також кочові (синиці, сойки, деякі дрозди) та осілі (хатній горобець).

Більшість видів — мешканці різноманітних деревно-чагарникових заростей. Деякі з них, наприклад підкоришники, повзики, золотомушки та інші, проводять майже все життя на деревах. Частина з них проникає у відкриті ландшафти. Менша кількість видів мешкає лише на відкритих ландшафтах та веде наземний спосіб життя (жайворонки, плиски, кам'янки, трав'янки). Деяких (ластівок) можна віднести до мешканців повітряної зони.

Гніздування

Більшість є моногамами — обидва партнери в тому чи іншому ступені беруть участь в насиджуванні кладки або вигодовуванні пташенят. Однак зустрічаються випадки типової полігамії. Характерним є влаштування складно побудованих гнізд. Найбільшої складності вони досягають у ремезів, трупіалів та ткачиків. Гнізда влаштовують на землі, або серед гілок, у дуплах та щілинах скель, інколи норах. Деякі види будують гнізда з ґрунту (ластівка міська, ластівка сільська, горнерові). Вибір місця для гнізда здійснюється зазвичай самцем, який, як правило, прилітає до місця гніздування раніше за самку.

Розмір кладки сильно варіює: від 1 до 15-16 яєць, у більшості видів кладки нараховують 4—6—8 яєць. Максимальна кількість яєць — у деяких синиць, лише 1 яйце відкладають австралійські види. Яйця невеликі, зазвичай забарвлені строкато, інколи однотонні (частіше у видів, що гніздяться в дуплах). Горобцеподібні починають насиджувати зазвичай після відкладання всіх яєць, але у багатьох видів насиджування починається з передостаннього яйця, у деяких із середини кладки, і небагато видів (шишкарі, круки) починають насиджування після відкладання першого яйця. У більшості насиджування 11-14 діб (у крука 19-20, у лірохвостів близько 45 діб). Розвиток пташенят іде виключно по гніздовому типу — вони вилуплюються безпорадними, голими або слабко опушеними, сліпими. У гнізді залишаються, поки не досягнуть розмірів дорослих і не вкриються повністю оперенням. Батьки годують пташеня, вкладаючи корм у рот, який голодне пташеня широко розкриває. У багатьох видів ротова порожнина пташенят досить яскрава, що слугує стимулом для прояву інстинкту годування у дорослих птахів. У видів, що гніздяться на землі, пташенята залишають гніздо через 9-11 діб, у дупогніздників і норників — пізніше (у синиць — на 23-й, у повзика — на 26 день). Вигодовують пташенят, за рідкісним винятком, обидва члени пари. Зазвичай після вильоту з гнізда пташенята деякий час — у різних видів від декількох днів до декількох тижнів тримаються з батьками. У багатьох дві кладки протягом року, рідше 1 або 3. Види, які мають широке поширення, можуть мати на півночі ареалу 1 кладку, на півдні 3. Інколи обидві кладки настільки сближені у часі, що птахи починають будувати нове гніздо та відкладати яйця до того, як пташенята першого виводку набудуть самостійності. Перше покоління пташенят (наприклад, у очеретянки великої) догодовує у такому випадку тільки самець.

Як правило, досягають статевої зрілості і приступають до розмноження наступного літа, тобто у віці менше одного року. Крук приступає до розмноження у віці двох років.

Живлення

Живляться різноманітною їжею. Більшість поїдають комах та інших безхребетних, деякі всеїдні (воронові), є і рослиноїдні (однак пташенят вигодовують комахами). Рослиноїдні споживають насіння, плоди, деякі види живляться майже виключно пиляками та нектаром (наприклад, медолюбові).

Значення Горобцеподібні відіграють важливу роль у природі та житті людини. Комахоїдні види регулюють численність шкідників культурних рослин. Зерноїдні споживають насіння бур'янів, однак деякі можуть завдавати шкоди посівам. Широкої відомості набула кампанія по знищенню горобців у 1958—1962 рр. у Китаї. Через рік після кампанії врожай став кращим, але при цьому дуже розплодилися гусениці й сарана. У наступні роки врожаї різко зменшилися, у країні настав голод, у результаті котрого загинуло понад 20 мільйонів осіб

Чимало видів утримують в неволі через яскраве оперення та мелодійний спів.

Походження та еволюція Викопні рештки горобцеподібних малочисельні. Найбільш давні залишки відомі з верхнього палеоцену або нижнього еоцену (близько 50 млн років тому). У верхньому олігоцені і міоцені вже знаходять залишки сучасних родів. Перше розходженні відбулося між новозеландськими стрільцевими (Acanthisittidae) та іншими горобцеподібними; другий етап дивергенції призвів до розділення Tyranni (тиранни) та Passeri (співочі птахи). Згодом відбулася адаптивна радіація форм, яка вийшла за межі австралійського континенту. Головна гілка Passeri, парворяд Passerida, поширилася в Євразію та Африку, де відбулася подальша радіація форм.

Систематика та таксономія Ряд горобцеподібних об'єднує понад половину всіх нині присутніх видів птахів. Він нараховує близько 5400 видів. Систематика ряду досі розроблена недостатньо. Цьому заважає не лише великий обсяг ряду, а також добре виражена його анатомічна однорідність. З'ясуванню родинних стосунків всередині ряду заважає широко поширене явище конвергенції. Прогрес у систематиці горобцеподібних досягнуто завдяки методам молекулярної біології. Нижче наведено систематику ряду за John Boyd «Taxonomy in Flux Checklist 3.5».

Підряд Acanthisitti

Підряд складається лише з одної родини з 4 видів. Ендеміки Нової Зеландії. Дрібні птахи, завдовжки 7-10 см, з короткими крилами; літають погано.

Родина Стрільцеві (Acanthisittidae)Українські назви родин подані за: Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура надродового рівня птахів світу//Вісник Національного науково-природничого музею. 2016, том 14. — С. 73—85.

Підряд Тиранни (Tyranni)

Нараховує понад 1000 видів. Поширені переважно в Америці, особливо в Південній. Загальною характеристикою групи є спрощена будова голосового апарату та, як наслідок, відсутність пісні, а також розділення сухожилля згиначів пальців.

Інфраряд Eurylaimides Родина Пітові (Pittidae) Родина Рогодзьобові (Eurylaimidae) Родина Асітові (Philepittidae) Родина Sapayoidae Інфраряд Tyrannides Родина Манакінові (Pipridae) Родина Котингові (Cotingidae) Родина Бекардові (Tityridae) Родина Тиранові (Tyrannidae) Родина Melanopareiidae Родина Сорокушові (Thamnophilidae) Родина Гусеницеїдові (Conopophagidae) Родина Grallariidae Родина Галітові (Rhinocryptidae) Родина Мурахоловові (Formicariidae) Родина Горнерові (Furnariidae)

Підряд Співочі птахи (Passeri)

Найбільш численний підряд, нараховує близько 5000 видів. Характерним є незначної довжини перше із десяти махових пер, яке іноді буває коротшим за інші махові, інколи є рудиментарним або зовсім відсутнім. Голосовий апарат, сиринкс, добре розвинений та здатний продукувати дуже різноманітні за частотою типи вокалізації, зазвичай відомі як «спів птахів». Пласно спереду прикрите великими злитими щитками.

Інфраряд Menurides Родина Лірохвостові (Menuridae) Родина Гущакові (Atrichornithidae) Інфраряд Climacterides Родина Королазові (Climacteridae) Родина Наметникові (Ptilonorhynchidae) Інфраряд Meliphagides Родина Малюрові (Maluridae) Родина Щетинкодзьобові (Dasyornithidae) Родина Медолюбові (Meliphagidae) Родина Діамантницеві (Pardalotidae) Родина Шиподзьобові (Acanthizidae) Інфраряд Orthonychides Родина Чаучилові (Orthonychidae) Родина Стаднякові (Pomatostomidae) Інфраряд Corvides Родина Mohouidae Родина Свистунові (Pachycephalidae) Родина Oreoicidae Родина Psophodidae Родина Eulacestomidae Родина Баргелеві (Neosittidae) Родина Вивільгові (Oriolidae) Родина Ягодоїдові (Paramythiidae) Родина Віреонові (Vireonidae) Родина Личинкоїдові (Campephagidae) Родина Ланграйнові (Artamidae) Родина Machaerirhynchidae Родина Йорові (Aegithinidae) Родина Щетинкоголовові (Pityriaseidae) Родина Гладіаторові (Malaconotidae) Родина Прирітникові (Platysteiridae) Родина Вангові (Vangidae) Родина Віялохвісткові (Rhipiduridae) Родина Дронгові (Dicruridae) Родина Іфритові (Ifritidae) Родина Melampittidae Родина Corcoracidae Родина Дивоптахові (Paradisaeidae) Родина Монархові (Monarchidae) Родина Сорокопудові (Laniidae) Родина Воронові (Corvidae) Інфраряд Passerides Родина Фруктоїдові (Melanocharitidae ) Родина Cnemophilidae Родина Callaeidae Родина Гигієві (Notiomystidae) Родина Тоутоваєві (Petroicidae) Родина Гологоловові (Picathartidae) Родина Chaetopidae Родина Флейтистові (Eupetidae) Родина Stenostiridae Родина Hyliotidae Родина Ремезові (Remizidae) Родина Синицеві (Paridae) Родина Nicatoridae Родина Panuridae Родина Жайворонкові (Alaudidae) Родина Macrosphenidae Родина Тамікові (Cisticolidae) Родина Acrocephalidae Родина Pnoepygidae Родина Locustellidae Родина Donacobiidae Родина Bernieridae Родина Ластівкові (Hirundinidae) Родина Бюльбюлеві (Pycnonotidae) Родина Phylloscopidae Родина Cettiidae Родина Hyliidae Родина Довгохвостосиницеві (Aegithalidae) Родина Кропив'янкові (Sylviidae) Родина Окулярникові (Zosteropidae) Родина Тимелієві (Timaliidae) Родина Pellorneidae Родина Leiothrichidae Родина Золотомушкові (Regulidae) Родина Elachuridae Родина Mohoidae Родина Чубакові (Ptiliogonatidae)