Зіньківський замок — залишки фортеці, розташовані у селі Зінькові (нині Віньковецький район Хмельницька область).
Історія
Один із найдавніших і найбільших замків, згаданих у писемних джерелах.
1404 року замок надано шляхтичеві Петрові Шафранцеві.
У 1430 році за військові заслуги король Владислав II Ягайло надав замок Петрові Одровонжеві. Замок зведено на високій горі й оточено ровом. Натоді замок був добре укріплений і мав свого старосту, серед яких певний час був Іван Лящ.
1524 року 12-тисячне татарське військо спалило місто й околиці, проте замок витримав напад і залишився неушкодженим.
1530 року Зіньків був повітовим містом.
1594 року замок перейшов від Одровонжів до Сенявських.
1651 року під час козацьких воєн замок зазнав значних руйнувань. За Зборівською угодою Зіньків став прикордонним містом між Поділлям і Україною.
1671 року Ульрих фон Вердум у своєму щоденнику зазначив, що Зіньків цілковито зруйновано: де-не-де збереглися самі залишки міських мурів і руїни двох церков. Замок стояв пусткою. Це була добре збудована чотирикутна фортеця з чотирма вежами на рогах. Неподалік від замку стояв татарський табір. Замок належав Граначинавському. Місто лежало долу, понад річкою.
1672 року замок та усе Поділля перейшли під владу Османської імперії. Турки зміцнили замок.
1673 року Сенявський відбив замок у турків.
1776 року замок, що належав Чорторийському, був мурований і оточений ровом.
1784 року власником замку був Людовик Віртемберзький, син якого розпочав будівництво палацу.
У 1898 році замок розібрано.
На сьогодні від замку збережені лише залишки однієї вежі.
Поклики
Замок на castles.com.ua .— S. 620—622.