Гай Юлій Гігін (64 рік до н. е. — 17 рік н. е.) — відомий давньоримській письменник та науковець часів імператора Октавіана Августа.
Життєпис Стосовно відомостей про місце народження, а також родини Гігіна немає. За походженням він був або іспанець (іберієць) або грек з Александрії Єгипетської. Був вільновідпущеником імператора Августа. Гай Гігін був учнем граматика Александра Полігістора. У 28 році до н. е. Август призначив Гігіна очільником Палатинської державної бібліотеки. Товаришував з Овідієм та істориком та політиком Клодієм Ліцином.
Гай Гігін займався історією, астрономією, філологією, створював прозаїчні твори, з сільського господарства. Усі ці наукові праці не дійшли дотепер і відомі здебільшого за назвами. Більше за все є дані щодо розробок Гігіна в галузі астрономії. Він досліджував та надав опис сферичності космосу, кліматичних поясів Землі, перелік сузір'їв та планет, описав схід та захід зірок, рух Сонця в екліптиці, сонячні та місячні затемнення.
На його честь названо астероїд і кратер на Місяці.
Твори З історії та міфології: «Про життя та справи відомих людей». «Про славних людей». «Приклади» (або «Історії»). «Про троянські роди». «Про богів пенатів». «Про особливості богів».
З географії: «Про розташування італійських міст».
З філології: «Коментар до праць Вергілія». «Книга про Вергілія». «Коментар до творів Гельвія Цинни».
З астрономії: «Про астрономію».
З сільського господарства: «Про землеробство». «Про бджіл».
Примітки
Джерела Funaioli H.. Grammaticae Romanae fragmenta. Lipsiae, 1907. P. 525—538.