Риф () — на відміну від соло коротка, багаторазово повторювана, мелодійна фраза, остинато якої використовують як засіб нагнітання динаміки чи ритмічна форма супроводу імпровізуючого солістаNew Harvard Dictionary of Music (1986) p. 708. Cambridge, MA: Harvard University Press.. Попри найчастіше застосування в рок-музиці, важкому металі, латинос, фанку та джазі, класична музика також іноді базується на простому рифі, як-то «Болеро» Моріса Равеля.
Техніка рифів широко розповсюджена в біг-бенді, де можуть виконуватися одночасно декілька різних рифів. Іноді серія рифів проводиться в послідовному чергуванні або у вигляді респонсорного переклику між групами інструментів оркестру.
Термін увійшов до жаргону в 1920-х і його вживають переважно в обговоренні форм рок-музики або джазуMiddleton, Richard (2002) . Studying Popular Music. Philadelphia: Open University Press. ISBN 0-335-15275-9. Достеменне походження словотворення невідоме. Деякі джерела стверджують, що слово «riff» є скороченням від фрази «Rhythmic figure» (ритмічна фігура), проте більшість музикантів вважають, що назва походить від аналогічного терміна в комедії, де ним позначають коротке влучне зауваження по суті справи.
Музичні приклади ()
(Black Sabbath) Фортепіанна вставка в (Paul Desmond) «Smoke on the Water» (Deep Purple)
«You Really Got Me» (The Kinks)
Примітки
Посилання Словарь джазовых терминов