Neminem captivabimus nisi iure victum (Оскар Канецкий. Каптуровые суды Великого княжества Литовского // Вестник СПбГУ. Право. 2020. Т. 11. Вып. 2. — С. 516.) — принцип, що гарантував у I Річі Посполитій особисту недоторканість шляхти, гарантуючи неможливість бути ув'язненим без судового вироку.
Цей принцип спочатку був сформульований в привілеях Ягайло, виданим в Бжесцю-Куявським 25 квітня 1425 року, однак він не увійшов у життя. Уведено в дію єдлінським привілеєм від 4 березня 1430 року та краковським з 9 січня 1433 рокуІз статуту короля Владислава Ягайла про призначення старост (1433 р., січня 9) // Історія України : Хрестоматія / Упоряд. В.М. Литвин. — К. : Наукова думка, 2013. — 1056 с. — С. 124..
Див. також Habeas corpus Примітки