Місячне море — рівнина на Місяці, вкрита темною застиглою лавою.
Загальний опис
Вперше сучасні назви місячних морів з'явилися на карті Місяця, складеній 1651 року італійським астрономом Джованні Річчолі й італійським фізиком Франческо Грімальді. Води, як з'ясувалося пізніше, в них не було, але термін «море» і наведені на карті назви морів збереглися донині. Сучасний список місячних морів затвердив Міжнародний астрономічний союз.
Моря є найбільшими деталями місячного рельєфу. Це низовини (наприклад, Море Дощів розташоване на 1-3 км нижче середнього рівня поверхні Місяця) з рівним вкритим лавою дном, на якому трапляються складки та невеликі гори. Застигла лава більш темна, ніж решта поверхні Місяця, і саме цим пояснюється сірувато-коричневий відтінок, характерний для місячних морів. Моря покриті вулканічними породами, в основному базальтами. Обриси більшості місячних морів округлі, оскільки вони утворилися у величезних кратерах (імпактних басейнах). Більшість з них утворилася в пізньоімбрійській епосі, в основному 3,8-3,6 млрд років тому. Найбільше місячне море — Океаном Бур розміром 2000 км.
Моря (разом із озерами, затоками тощо, а також із безіменними «морськими» ділянками) вкривають 17 % поверхні Місяця. Однак через невелику товщину вони складають <1 % об'єму місячної кори. Їх сумарна площа — , а об'єм оцінюють у 10 млн км3.
На дні кратера Грімальді на краю Океану Бур наземними методами досліджень виявлені ільменіти — породи, що містять кисень. У морях мало кратерів. Крайовим зонам морів, які нагадують затоки, а також темним западин у вигляді озер, були дані відповідні їх увазі назви. Навколо багатьох морів розташовані кільцеподібні гірські хребти. Море Дощів оточують Альпи, Кавказ, Апенніни, Карпати, Юра. Море Нектару — гори Алтай і Піренеї. Море Східне оточене Кордильєрами і горами Рука. У морях іноді зустрічаються урвища — скиди; найвідоміше урвище — Пряма Стіна знаходиться в Морі Хмар.
На зворотному боці Місяця морів небагато і вони невеликого розміру. Є припущення, що морські формації на Місяці сформувалися в результаті лише декількох зіткнень. Утворилися в результаті ударів кратери заповнилися лавою і породили маскони. Лавові породи важче материкових, що могло викликати асиметрію у розподілі місячної маси, внаслідок чого тяжіння Землі назавжди закріпило «морську» півкулю Місяця в напрямку нашої планети. Зворотному боку Місяця властиві таласоїди — величезні кратери, що не містять лави. Море Східне, Море Москви та інші мають два кільцевих вали — зовнішній і внутрішній, зі співвідношенням діаметрів 2/1. Іноді внутрішні кільця сильно зруйновані.
Деякі факти про місячні моря Море Пізнане отримало свою назву після того, як в 1964 р. тут опустився американський зонд «Рейнджер-7». Море Спокою знамените тим, що саме тут людина вперше ступила на місячну поверхню 20 липня 1969 р. Це був американський астронавт Нейл Армстронг. В Морі Достатку радянський зонд «Луна-16» (1970) взяв пробу місячного ґрунту і доставив її на Землю. На південь від Затоки Райдуги проводив дослідження перший планетохід «Луноход-1» (1970 - 1971). На кордоні Моря Ясності проводив дослідження планетохід «Луноход-2»
Назви морів, заток, озер і боліт на видимій стороні Місяця
Українська назва — латинська назва Океан Бур — Oceanus Procellarum (1)
Моря Море Вологості — Mare Humorum (6) Море Східне — Mare Orientale Море Хвиль — Mare Undarum (14) Море Гумбольдта — Mare Humboldtianum (19) Море Дощів — Mare Imbrium (2) Море Змії — Mare Anguis (18) Море Достатку — Mare Fecunditatis (12) Море Крайове — Mare Marginis (16) Море Криз — Mare Crisium (17) Море Нектару — Mare Nectaris (11) Море Хмар — Mare Nubium (7) Море Островів — Mare Insularum' (4) Море Пари — Mare Vaporum (8) Море Піни — Mare Spumans (13) Море Пізнане — Mare Cognitum (5) Море Сміта — Mare Smythii (15) Море Спокою — Mare Tranquillitatis (10) Море Холоду — Mare Frigoris (3) Море Південне — Mare Australe Море Ясності — Mare Serenitatis (9)
Затоки Затока Вірності — Sinus Fidei (23) Затока Спеки — Sinus Aestum (24) Затока Місячника — Sinus Lunicus (22) Затока Любові — Sinus Amoris (29) Затока Веселки — Sinus Iridum (21) Затока Роси — Sinus Roris (20) Затока Слави — Sinus Honoris (26) Затока Згоди — Sinus Concordiae (28) Затока Суворості — Sinus Asperitatis (27) Затока Успіху — Sinus Successus (30) Затока Центральна — Sinus Medii (25)
Озера Озеро Благоговіння — Lacus Timoris Озеро Весни — Lacus Veris Озеро Вічності — Lacus Temporis Озеро Зими — Lacus Hiemalis Озеро Справедливості — Lacus Bonitatis Озеро Літа — Lacus Aestatis Озеро Надії — Lacus Spei Озеро Наполегливості — Lacus Perseverantiae Озеро Ніжності — Lacus Lenitatis Озеро Ненависті — Lacus Odii Озеро Осені — Lacus Autumni Озеро Смутку — Lacus Doloris Озеро Переваги — Lacus Excellentiae Озеро Радості — Lacus Gaudii Озеро Смерті — Lacus Mortis Озеро Сновидінь — Lacus Somniorum Озеро Щастя — Lacus Felicitatis Болота Болото Гниття — Palus Putredinis Болото Сну — Palus Somni Болото Епідемій — Palus Epidemiarum Назви морів і озер на зворотному боці Місяця Українська назва — латинська назва. Море Мрії — Mare Ingenii Море Москви — Mare Moscoviense Озеро Забуття — Lacus Oblivionis Озеро Самотності — Lacus Solitudinis Озеро Задоволення — Lacus Luxuriae Назви виключених морів і боліт Українська назва — латинська назва. Море Бажання — Mare Desiderii Море Мале — Mare Parvum Море Негоди — Mare Hiemis Море Непізнане — Mare Incognito Море Нове — Mare Novum Море Струве — Mare Struve Болото Туманів — Palus Nebularum Затока Гей-Люссака — Sinus Gay-Lussac Затока Пьєтросул — Sinus Pietrosul''
Примітки
Посилання Списки морських ділянок Місяця, затверджені Міжнародним астрономічним союзом: океан , моря , озера , затоки , болота