Дави́д Абрагамо́вич (; , с. Торговиця Пільна — , Львів) — галицький громадсько-політичний діяч, «подоляк». За походженням вірменин.
З життєпису Народився в Торговиці Пільній (пізніше — Городенківського повіту) в родині землевласників. Старший брат польського драматурга Адольфа Абрагамовича.
Закінчив цісарсько-королівську гімназію в Станиславові (нині Івано-Франківськ). Ще в молоді роки виявив потяг до політики, згодом прославився добрими та дотепними промовами, а також іронією. Також навчався у Франції та Німеччині.
Посол до Галицького крайового сейму (1869–1914), Райхсрату (1875–1918), віце-спікер і спікер Палати Послів (1897), президент «Кола польського» (1906), міністр Галичини (1907–1909), віце-президент Галицького рільницького товариства; засновник Бурси Абрагамовичів у Львові, 25 років очолював Львівську повітову раду. Зазначимо, що Абрагамович ніколи не був прихильним до українських політиків. Проте його антиукраїнськість була позбавлена рис шовінізму.
Засновник Бурси Абрагамовичів у Львові — школи для незаможної молоді (з цією метою, а також на придбання творів мистецтва для реконструйованого Королівського (Вавельського) замку у Кракові виділено все його майно).
У Львові від 1905 року мешкав у будинку на теперішній вулиці Дорошенка, 17. Також у цьому будинку мешкав відомий колекціонер і охоронець Історичного музею Станіслав Заревіч.
Похований у власному гробівцю на Личаківському цвинтарі, в який пізніше були допоховані в тому числі: Еміль Торосєвич (1828 — 9.02.1901) — представник відомої галицької родини вірменського походження, завзятий опонент українських політиків у Галицькому сеймі) Михайло Гаврилко (8.02.1882 — 1920 року) — старшина легіону УСС та УГА. Володимир Абрагамович (12.01.1925 — 5.03.1950) — офіцер дивізії СС «Галичина» та УПА.
Спорідненість між Гаврилками й Абрагамовичами з родиною графа Абрагамовича невідома. Допоховані Володимир Абрагамович та члени його родини були караїмського походження. В 1903 р. вони в Галичі хрестились в греко-католицизм і перейшли на українські засади.Вихрещені караїмиРебека-Ольга-Лонгина. Життя однієї черниці
Світлини
Пам'ять Упродовж 1930—1942 та 1944—1946 років у Львові була вулиця Абрагамовичів, названа на честь братів Адольфа та Давида Абрагамовичів (нині — вулиця Бой-Желенського).
Примітки
Джерела
Уніят В. Абрагамович Давид // Армяне-народ созидатель чужих цивилизаций: 1000 известных армян в мировой истории / С. Ширинян. — Ер. : Авт. изд., 2014. — С. 64. — ISBN 978-9939-0-1120-2. Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. Kto był kim w Drugiej Rzeczypospolitej / pod red. Jacka M. Majchrowskiego. — Warszawa, 1994. Nicieja S. Cmentarz Łyczakowski we Lwowie w latach 1786—1986. — Ossolineum, 1988. — ISBN 83-04-02817-4. Starzyński S. Abrahamowicz Dawid // Polski Słownik Biograficzny. — T. 1. Polska Akademia Umiejętności — Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — S. 9–10.
Посилання Вірменська Вікіпедія в Польщі Граф Давид Абрагамович і вірмени ХХ ст.