Карл Ялмар Брантінг (; 23 листопада 1860, Стокгольм, Швеція — 24 лютого 1925, Стокгольм, Швеція) — шведський політик, перший прем'єр-міністр Швеції від соціал-демократичної партії. Лауреат Нобелівської премії миру за 1921.
Життєпис Один із засновників (1889) і лідерів Соціал-демократичної партії Швеції (СДПШ), 2-го Інтернаціоналу. У 1887–1917 (з перервами) редактор ЦО Соціал-демократичної партії Швеції (СДПШ) газети «Сосіаль-демократен» (). З 1896 депутат риксдагу. З 1907 голова Виконкому Соціал-демократичної партії Швеції (СДПШ).
З 1880-х допомагав російським революціонерам. Незабаром після Лютневої революції відвідав Петроград. Жовтневий заколот в Росії зустрів вороже.
У 1920, 1921—1923 і 1924—1925 — прем'єр-міністр Швеції. Вів Соціал-демократичної партії Швеції (СДПШ) по шляху реформіста, боровся проти революційного крила партії (А. Пальм, А. Даніельсон, Цет Хеглунд). Брав участь у створенні інтернаціоналу Берні.
Нобелівська премія Брантінг представляв Швецію на 1-й Асамблеї Ліги Націй у 1920 році. Як лідер фракції роззброєння, він чинив опір ідеї виконання рішень Ліги за допомогою військової сили і вважав, що арбітраж дає найкраще вирішення міжнародних конфліктів.
Частково за зусилля у мирному вирішенні спору Швеції з Норвегією, але головним чином за роботу в Лізі Націй Брантинг був удостоєний Нобелівської премії миру Нобелівської премії миру 1921 року, яку він розділив з Крістіаном Ланге. У Нобелівській лекції, прочитаної в Осло, Брантінг висловив думку, що роки світової війни ознаменували «народження в муках нової Європи», бо безпросвітна військова темрява породила і благо: "перші кроки Ліги Націй, в якій суперечки між сусідами вирішуються законними засобами. Брантінг скористався нагодою, щоб висловити «вимогу, яку ми, невеликі, так звані нейтральні країни, маємо донести до Женеви, вимогу, щоб Ліга Націй стала всеосяжною для виконання цього завдання».
Примітки
Посилання
Коротка біографічна довідка