Хіміко ( ? —248) — правителька і головна жриця давньояпонської країни Яматай періоду Яйой. Згадується в китайському «Переказі про людей ва Записів Вей» 3 століття. Керувала 30 країнами на території Японського архіпелагу. 239 року відправила до китайської династії Вей посольство із даниною, за що отримала титул «японського вана, союзного Вей», золоту печатку та багаті дари. Інші варіанти прочитання її імені — Хімеко або Біміху.

Біографія Дата народження Хіміко і деталі її життєпису невідомі. Єдині згадки про неї містяться у «Переказі про людей ва Записів Вей». Вони були написані на базі доповідей китайських послів, що відвідали країни народу ва — тогочасну Японію — в середині 3 століття. «Переказ» описує Хіміко як жрицю-шаманку, що була обрана правителькою країни Яматай за рішенням японської знаті задля припинення міжусобиць:

239 року Хіміко надіслала до імператора китайської династії Вей послів із даниною. За це імператор надав їй титул японського вана, дружнього Вей, а також золоту печатку, одяг і бронзові дзеркала:

243 року Хіміко вдруге відправила послів із даниною. Це свідчило, що країна Яматай увійшла до східноазійської китаєцентричної системи міжнародних відносин і визнавала себе данником Китаю. У відповідь китайці надали Хіміко жовтий стяг своєї династії, обіцяючи політичну підтримку під час воєн на Японському архіпелазі:

Після 247 року Хіміко померла. Її поховали у кургані, шириною 120 м, разом із прислугою. Смерть літньої правительки спричинила нові міжусобиці. Вони скінчилися обранням нової володарки — юної жриці Ійо, , ійо., родички покійної Хіміко:

Образ

Відсутність згадок про Хіміко у японських писемних джерелах породили гіпотези, що намагалися ідентифікували її з легендарними діячами японської старовини. Цю правительку ототожнювали із синтоїстською богинею сонця Аматерасу, напівміфічною завойовницею Кореї імператрицею Дзінґу, першою жрицею святилища Ісе і донькою Імператора Суйніна принцесою Яматохіме, а також ворожкою і донькою Імператора Корея принцесою Ямато тотохі момосохімеХіміко // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.. Японські науковці 17 — 19 століття намагалися прив'язати її до генеалогічного дерева Імператорського роду Японії. Проте всі інтерпретації базувалися лише на припущеннях і не мали переконливої доказової бази. У зв'язку з цим, починаючи з 20 століття, дослідники Хіміко акцентують увагу на її управлінських якостях, дипломатії та релігійній діяльності, а не пошуках паралелей з правительками минулого.

Постать Хіміко пов'язується із витоками японської державності. Їй встановлено бронзовий пам'ятник на території міста Кандзакі префектури Саґа, неподалік стародавнього історичного поселення Йосіноґарі періоду Яйой. Образ Хіміко як вродливої жінки-чарівниці активно використовується в масовій культурі — літературі, піснях, анімації, іграх, телебаченні. Її іменем названа одне з японських підприємств, що займається виробленням модного жіночого взуття та токійський круїзний корабель у вигляді космічного шатлу

Див. також Переказ про людей ва Записів Вей Яматай Вадзін Період Яйой

Примітки

Джерела та література

魏志倭人伝 新訂版; 後漢書倭伝; 宋書倭国伝; 隋書倭国伝. — 東京: 岩波書店, 1985. Кюнер И. В. Китайские известия о народах южной Сибири, Центральной Азии и Дальнего Востока. Москва, 1961.

Посилання Переказ про людей ва Записів Вей