Худо́жник і Сме́рть — твір голландського художника на Пітера ван Лара на тему «Пам'ятай про смерть».
Засвоєння уроків Караваджо
Вже в Італії палкі прихильники мистецтва звинувачували Пітера ван Лара в неакадемічності його картин. Він щоразу удавався до створення невеликих жанрових сценок, побачених на шляхах чи в передмістях Риму. Ці картини мали попит через незвичність, через свіжий погляд на реальність, яку впритул не помічало офіційне мистецтво і його творці — П'єтро да Кортона, Гверчіно, Бартоломео Манфреді. Персонажі картин ван Лара далекі від драм — вони дають милостиню, купують випічку, пояснюють дітям, за що б'ють себе до крові флагеланти, тихо спілкуються або відпочивають поблизу руїн, яких було забагато в тодішній Італії. Колекціонерам були байдужі пихаті зауваження академіків і художник мав на що жити на чужині.
Але він розумів, що Рим — це небачена у світі школа мистецтва. Він ретельно вивчав твори попередників і не міг пройти байдуже, мимохідь картин Караваджо — відомого авторитету художників демократичного спрямування. Свої спроби засвоїти знахідки Караваджо зробив і Пітер ван Лар. Так виник задум полотна «Художник і Смерть».
Опис твору На темному тлі впадають у око речі, щільно розставлені на кам'яній брилі. Серед них — старі, затерті книги, аркуш з нотним записом, погашена свічка, посуд і череп. Усі ознаки натюрморту теми «Марнота марнот». Але неакадемічний Пітер ван Лар неакадемічний і тут. Він підсилив драматичний сюжет загрозливими руками Смерті і обличчям молодика, переляканого несподіваною зустріччю з власною загибеллю. Обличчя, спотворене жахом і криком відчаю, деталь багатьох трагічних картин Караваджо — і чим дорослішим стає Караваджо, тим більше приводів для жаху мають персонажі його картин. Ще не викликає співчуття крик юнака, якого вкусила ящірка. Перекошене від болю і жаху і обличчя у Медузи-Горгони, голова якої щойно відрубана героєм і струменить кров. Але важко не співчувати хлопцю, що мимоволі став свідком жорстокого убивства в картині «Мученицька смерть Св. Матвія» і що несамовито кричить, сповіщаючи світові про смерть ще однієї людини. Автопортрет на картині Пітера ван Лара — цілком споріднений з найкращими персонажами найдраматичніщих композицій найкращого з митців італійського мистецтва початку 17 століття.
Джерела Гос. Эрмитаж. Каталог № 2, «Западноевропейская живопись», Л, «Аврора», 1981, с. 141 Meyere J.A.L. de. Straatrumoer: Rome gezien door Nederlandse schilders in de Gouden Eeuw: Pieter van Laer en de Bamboccianten. Milano: Electa; Utrecht: Centraal Museum, 1991 Giulia Briganti u.a.: The Bamboccianti. The painters of everyday life in 17th century Rome. Bozzi, Rom 1983. David A. Levine: The art of the Bamboccianti. Dissertation, Princeton University 1986. David A. Levine (Hrsg.): I bamboccianti. Niederländische Malerrebellen im Rom des Barock. Wallfaf-Museum, Köln 1991, ISBN 88-435-3604-4.
Див. також Живопис бароко Золоте століття голландського живопису Караваджизм Товариство «Перелітні птахи»
Посилання