Андру́шко Сергі́й Па́влович ( 16 листопада 1963, с. Сліди Тиврівського району Вінницької області, УРСР) — український актор. Заслужений артист України. Чоловік Наталі Колтун-Андрушко — української радіожурналістки.
Життєпис Закінчив хореографічне відділення культурно-освітнього училища в Тульчині Вінницької області (1982), акторський факультет Київського інституту театрального мистецтва (1989, нині університету театру, кіно і телебачення).
Відтоді — актор Тернопільського академічного обласного драматичного театру. Водночас від 1993 — викладач танцю, сценічної пластики та фехтування на акторському відділенні Тернопільського музичного училища, від 2005 — викладач сценічного руху в інституті мистецтв Тернопільського національного педагогічного університету.
Із перших днів повномасштабного вторгнення став добровольцем, вступивши до 105 бригади тероборони.
Творчість У дитинстві займався художньою самодіяльністю, багато співав. Першу роль Альберто («Людина і Джентльмен» Едуардо де Філіппо) виконав у дипломній виставі в театральному інституті. Дебютом у Тернопільському драмтеатрі була епізодична роль двірника у виставу «Діти Арбату».
Ролі Гораціо, Меркуціо («Гамлет», «Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра), Цар Микола ІІ («Соломія Крушельницька» Богдана Мельничука та Івана Ляховського), Кривоніс («Сотниківна» Богдана Мельничука за повістю Богдана Лепкого), Онисим («Коханий нелюб» Ярослава Стельмаха), Ротмістр («Дами і гусари» О. Фредро), Гриша («Євангеліє від Івана» А. Крима), Прокіп («Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ'яненка), Менахем («Поминальна молитва» Григорія Горіна), Калитка («Сто тисяч» Івана Карпенка-Карого), Маркіз ді Форліпополі («Господиня заїзду» Карло Гольдоні), Наум Лопух («Циганка Аза» Михайла Старицького) Гардінг («Політ над гніздом зозулі» Кена Кізі) Майкл Деделюк («Гуцулка Ксеня» Я.Барнича) Возний («Наталка Полтавка» І.Котляревського) Даммерль («Рятуйте, мене женять» Ф.Крьоца) Розовський («Любов без гриму» А.Мілько) Роні («Медовий місяць на всі сто» Р.Куні)
У кіно Роман («Чотири броди») Опричник («Час збирати каміння») Старшина Хоменко («Один — в полі воїн») Циган («Політ золотої мушки») знявся у близько 20-ти українських серіалах.
Курйози У виставі «Гетьман Дорошенко», граючи писаря, виконував трюк із шаблею. Виставу грав у чоботях на високих каблуках, а трюк у спеціальних танцювальних чоботях. Під час танцю вибігав за куліси перевзуватися, одного разу вибіг за куліси, швиденько зняв чоботи на каблуках, а танцювальних у визначеному місці не виявилося, тож вибіг на сцену і почав стрибати через шаблю у червоних шароварах та білих шкарпетках.
Під час вистави-казочки «По щучому велінню» очі засліпило світло від прожекторів і артист упав в оркестрову яму, зламавши пальці на руці, але дограв виставу з травмованою рукою і за допомогою партнерів обіграв цей випадок, ніби так було задумано.
Нагороди
Неодноразовий лауреат театральних фестивалів у номінації «Краще пластичне вирішення вистави», зокрема 4-го фестивалю (2003) «Тернопільські театральні вечори. Дебют» («Не судилось» Михайла Старицького). 2022 — медаль «За службу Україні» від Тернопільської обласної військової адміністрації 2025 — нагородний знак міського голови Тернополя з нагоди Міжнародного дня театру
Медалі
За оборону рідної держави За жертву крові в боях за волю України (за поранення) Незламним героям російсько-української війни
Примітки
Джерела Мельничук Б., Щербак Л. Андрушко Сергій Павлович // Актор Сергій Андрушко повернувся з війни [Текст] // Нова Тернопільська газета. — 2023. — № 42 (22-28 листоп.). — С. 8 : фот.
Література
Посилання Завдання жінки — берегти наступне покоління, — дружина військового Наталка Андрушко-Колтун
Зіграв найголовнішу роль: історія тернопільського актора та ветерана війни Сергія Андрушка.
Змінив гримерку на бліндаж: історія заслуженого артиста, який захищає Україну
«Зараз я граю одну з найголовніших ролей»
Тернопільський актор зіграв 150 ролей у театрі та кіно, а тепер воює за Україну