Битва при Ріволі — одна із битв італійської кампанії Наполеона 1796—1797 років.
Історія
Передісторія В листопаді 1796 року створена торік Директорія мала намір закінчити війну в Італії на більш-менш вигідних для себе умовах. Почались перемовини, але вони розбилися об один камінь — місто-фортецю Мантую. У вересні цього ж року австрійський граф, фельдмаршал Дагоберт фон Вурмзер опинився у облозі в цьому місті з більш ніж 18000 чоловік.
Опис битви
14 січня 1797 року п'ять австрійських дивізій під командуванням генерала Йозефа Альвінці атакували позиції Наполеона на висотах Ріволі, де перебували 30 000 солдатів з 60 гарматами. Під сильним натиском Бонапарт удав помилковий відступ і навіть запропонував перемир'я. Однак годинний перепочинок він використовував для перерозподілу своїх сил, після чого вщент розгромив противника. Особливо відзначився у битві генерал Андре Массена, який згодом саме за цей бій отримає від імператора Наполеона титул герцога РіволійскогоХарботл Т. Битвы мировой истории. М.: Внешсигма, 1993. С.385;.
Наслідки В ході дводенного бою при Ріволі генерал Альвінці втратив 14 000 осіб, у тому числі 11 000 полоненими. Втрати французів склали 3200 чоловік. Поразка австрійців відкрила французам дорогу на Мантую, зайняту військами генерала Вурмзера. Осаджена фортеця протрималася до кінця січня, а вже 2 лютого 1797 року австрійський гарнізон, бачачи безглуздість подальшого опору, склав зброю. Капітуляція Мантуї фактично завершила завоювання Північної Італії французами.
Примітки
Джерела Boycott-Brown, Martin. The Road to Rivoli. Cassell; New Ed edition, 2002. ISBN 0-304-36209-3 Chandler, David. Dictionary of the Napoleonic Wars. New York: Macmillan, 1979. ISBN 0-02-523670-9 Rothenberg, Gunther E. The Art of Warfare in the Age of Napoleon. Bloomington, Ind.: Indiana University Press, 1980. ISBN 0-253-31076-8 Smith, Digby. The Napoleonic Wars Data Book. London: Greenhill, 1998. ISBN 1-85367-276-9