Йо́зеф Рудольф Ме́нгеле (, ; 16 березня 1911 – 7 лютого 1979) — офіцер Ваффен-СС та німецький лікар під час Другої світової війни, який проводив смертоносні експерименти над в’язнями концтабору Аушвіц II (Біркенау).

Доктор Менгеле особисто відбирав в'язнів і за час своєї роботи відправив понад 400 000 осіб у газові камери концтаборів. Частиною дослідів над ув'язненими були різноманітні генетичні експерименти, особливо це стосувалося близнюків (фігурує число в щонайменше 3000 загиблих). 17 січня 1945 року перевівся до табору Гросс-Розен, а через три тижні після звільнення Освенциму зник. У квітні 1949 року Менгеле, з допомогою нацистів, яким вдалося втекти до Південної Америки, переселився з Німеччини до Буенос-Айреса (Аргентина). Спроби знайти Менгеле, щоб віддати його під суд, не принесли успіху, хоча, за твердженнями Рафі Ейтан і Алекс Меллер, вони виявили лікаря в Буенос-Айресі під час операції з викрадення Адольфа Ейхмана, але захоплювати його було надто ризиковано. Як наслідок, Менгеле втік до Парагваю, а в 1960 році переїхав до Сан-Паулу (Бразилія), де знайшов притулок у сім'ї німців Вольфрама і Лізолетт Босерт (Wolfram, Lisolette Bossert).

У колі оточення Йозефа Менгеле називали Беппе (, італійське пестливе від Джузеппе — Йозеф), але світу він відомий як «Ангел смерті з Освенціму». Помер у 1979 році під іменем Вольфганг Герхард, втопившись під час купання. 1985 року тіло було ексгумовано, дослідження та встановлення особи проводив судмедексперт університету Сан-Паулу Даніель Ромеро Муноз (Daniel Romero Munoz), а тест ДНК 1992 року остаточно підтвердив належність решток лікареві. Рідні, які залишилися в Німеччині, відмовилися забирати тіло, і воно зберігалося в морзі університету.

У 2016 році Муноз отримав дозвіл на дослідження скелету Менгеле студентами медичного факультету.

Раннє життя і навчання Йозеф Менгеле народився 1911 року в баварському місті Ґюнцбурґ старшим сином у заможній родині відомого підприємця Карла Менгеле. Він закінчив місцеву гімназію в 1930 році, після чого навчався в Мюнхенському університеті Людвига Максиміліана, у 1935 отримав PhD з антропології. У 1937 році Йозеф Менгеле поступив в університет у Франкфурті, де зустрів генетика Оттмара Фрайгера фон Фершюра, який цікавився генетичними особливостями у близнюків.

Звання СС Шутце СС (Травень 1938) Гауптшарфюрер резерву СС (1939) Унтерштурмфюрер СС (1 серпня 1940) Оберштурмфюрер СС (30 січня 1942) Гауптштурмфюрер СС (20 квітня 1943)

Нагороди гауптштурмфюрера СС Менгеле Залізний хрест 2-го класу (червень 1941) Залізний хрест 1-го класу (1942) — за порятунок двох німецьких солдатів з палаючого танку Хрест воєнних заслуг 2-го класу з мечами — за дії під час епідемії тифу в КТ Аушвіц Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Нагрудний знак «За поранення» (чорний) Медаль «За турботу про німецький народ» — за медичне обслуговування поранених військовиків та цивільних на Східному фронті Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку (DRL) у бронзі Почесний кут старих бійців Нарукавна нашивка 5-ї танкової дивізії СС «Вікінг»

Галерея

Примітки

Джерела Особова справа Менгеле (зберігається у відділенні Національного управління архівів та документації США в місті Коледж-Парк, штат Меріленд).