«Жовтий князь» — роман українського письменника Василя Барки, присвячений геноциду української нації — Голодомору у 1932—1933 роках.
Історія створення Записувати свої спогади і свідчення очевидців Барка розпочав в 1943 році, перебуваючи в таборі Ді-Пі (Displaced Persons) в Німеччині. Обробляти ці записи він почав уже в Нью-Йорку, в 1950 році, причому спочатку не був впевнений, чи це буде поема, чи п'єса, чи роман: все складалось «якось неорганізовано», спершу виникла «робоча модель» для сюжету (до речі, цей сюжет — справжня історія долі однієї родини) … Потім почалися доповнення і скорочення, а далі — найкропіткіша справа: обробка стилістична … Шістсот своїх рукописних сторінок «Жовтого князя» чотири рази переробляв ґрунтовно і переписував наново все — від початку до кінця.Микола Жулинський, «Із розмови Миколи Жулинського з Василем Баркою. 3 липня 1989 року», Літературна Україна, 20 серпня 1998 р.
Назва твору є алюзією на біблійного вершника на жовтому коні з книги Об'явлення 6:8 (чалий = блідий жовтий): «І я глянув, і ось кінь чалий. А той, хто на ньому сидів, на ім'я йому Смерть, за ним же слідом ішов Ад. І дана їм влада була на четвертій частині землі забивати мечем, і голодом, і мором, і земними звірми.» (переклад Івана Огієнка).
Концепція В основу роману покладено особисті спогади Василя Барки-Очерета про перебіг геноциду українців 1932—1933 років, організований урядом СРСР.
Катастрофу української під час геноциду — Голодомору письменник змальовує крізь особисту трагедію родини Катранників, з яких живим залишається тільки молодший син, Андрійко — загалом типова ситуація з реального життя. Картини життя сім'ї наповнені вражаючими, страшними подробицями. Але в усіх ситуаціях герої залишаються вірними селянській і загальнолюдській моралі. Навіть голодний, конаючий Мирон Данилович не виказує місцезнаходження церковної чаші — святині, схованої від банд комсомольців.
Андрійко також хоче поділитися останнім хлібом із зовсім чужою жінкою, яка перебуває на межі смерті від голоду. Цей сюжет відповідає численним випадкам доброчинності, які очевидці бачили перед обличчям загибелі.
Закінчується твір доволі оптимістично — над землею народжується новий день, що несе надію.
Коли в 1963 році радіо «Свобода» відзначало 30-ліття Голодомору-геноциду, у програмі був виступ Василя Барки, в якому автор так розповів про свою повість «Жовтий князь»:
Над другим томом роману Барка працював майже до останніх днів свого життя, «лихоманково» поспішаючи, передчуваючи, що не встигне закінчити як треба. Пані Богданна Мончак, яка набирала на комп'ютері рукописний текст цього тому, згадує, що автор встиг зробити коректуру тільки першого розділу. Проте мистецька якість другого тому аж ніяк не поступається перед якістю першого, а психологічний і метафізичний елементи тут навіть перевершують попередні.
Василь Барка також опрацьовував тему геноциду — Голодомору в інших творах, зокрема у поезії. Там знаходимо перегуки біблійних сюжетів із історією геноциду-Голодомору :
Головні герої
Мирон Данилович Катранник — чоловік Дарії Дарія Олександрівна Катранник — дружина Мирона Микола Миронович Катранник — первісток Дарії і Мирона Олена Миронівна Катранник — донька Дарії і Мирона Андрій Миронович Катранник — наймолодший син Дарії і Мирона Харитина Григорівна Катранник — матір Мирона
Громадська доля твору
Перший том роману (автор називав це повістю) був надрукований у 1962 році видавництвом «Сучасність» (Нью-Йорк — Мюнхен).При цьому автор звернувся «До радянських письменників в Україні» з таким листом: Микола Вірний, «Василь Барка — поет з відчуттям небесних сил», цит. праця, ст.43 —44.
У 1968 році в Нью-Йорку роман перевидав Союз Українок Америки.
А в 1981 «Жовтий князь» вийшов французькою мовою у престижному французькому видавництві «Галлімар» (Gallimard) («Le Prince jaune»,) в перекладі Ольги Яворської з передмовою французького письменника П'єра Равіча.Про П'єра Равіча Барка бажав, щоб усі знали, кажучи: Микола Вірний, «Василь Барка — поет з відчуттям небесних сил», цит. праця, ст.46.
Твір «Жовтий князь» вийшов також і німецькою мовою — «Der Gelbe Fürst».
В Україні «Жовтий князь» став доступним читачам в 1991 році: він був виданий видавництвом «Дніпро» з передмовою академіка Миколи Жулинського.
Після звільнення України від СРСР 1991 року твір Василя Барки включений до програми з української літератури у середніх школах. Проте після приходу до влади Віктора Януковича, Міністерство освіти наполягло на заміні цього твору іншим, який би не стосувався проблематики геноциду українців у 1932—1933 роках. При цьому міністр освіти Дмитро Табачник демагогічно посилався на низьку літературну якість твору Барки.
За романом «Жовтий князь» Олесь Янчук на Київській кіностудії створив фільм «Голод 33». У грудні 1991 року, перед референдумом, його показували цілу ніч на всіх каналах українського телебачення, і він без сумніву вплинув на рішення глядачів проголосувати за незалежність України.
На Кубані, Ростовщині та Вороніжчині влада Російської Федерації досі вважає твір «сепаратистським», «екстремістським», «націоналістичним» тощо.
Відгуки Відгуки французької преси після друку видавництвом «Галлімар» (Gallimard): Art presse — "Добра книжка. Страшна книжка… Великий трагічний твір, який абсолютно варто прочитати";
Le républikain Lorran — "Сім мільйонів українців загинули від переслідування і голоду … це настільки хвилююча книга, що на неї відгукнеться навіть зачерствіле серце";
La nouvelle revue française — «Організовані українці повинні висунути майстра художнього слова на кандидата Нобелівської нагороди».Леонід Полтава, «Жовтий князь» з Свободи, 19 грудня 1967 р. Микола Вірний, цит. праця, ст. 47 —48.
В Америці Міністр сільського господарства назвав цей твір «одним із головних джерел вивчення історії аграрної політики СРСР».«Barka's The Yllow Prince reveals horrors of famine», The Ukrainian Weekly, Sunday, June 14, 1981.
Переклади Роман перекладено французькою (1981), російською (1991 — журнальна версія, 2001 — книжна версія), німецькою (2009), італійською (2017) та македонською (2025) мовами. Фраґмент роману мовою есперанто було опубліковано в квартальнику Ukraina Stelo (2025, 4).
Див. також Голодомор на Кубані
Примітки
Посилання Електронна версія оригіналу книжки «Жовтий князь» на сайті diasporiana.org.ua Оцифрована версія том I «Жовтий князь» в електронній бібліотеці ukrclassic.com.ua Голод-33 — Художній фільм / Режисер Олесь Янчук / За мотивами повісті «Жовтий князь» Василя Барки // ВІДЕО
Джерела
Твір «Жовтий князь» в електронній бібліотеці ukrclassic.com.ua Газета «Панянка» Українська література: Хрестоматія. 11 клас / Укладачі Т. О. Харахоріна, В. С. Адаменко, Т. В. Ткачук. Гумецька Ася. Передмова. // Василь Барка. Жовтий князь: Документальний роман, том I і II = Vasyl Barka. The Yellow Prince: A Documentary Novel, Volume I and II. — Харків: Видавництво «Майдан»; Нью —Йорк: Видання Українська Вільна Академія Наук у США, 2008. — 772с. — ISBN 978-966-372-240-5. Леонід Полтава, «Жовтий князь» з Свободи, 19 грудня 1967 р. Микола Вірний Д. О. Свідник. Василь Барка — письменник апокаліпсису // Поступ, 14.05.2003. M. Слабошпицький. Василь Барка. Із життєпису білого монаха // Українське життя в Севастополі Марко Роберт Стех. Пишучи роман про Голодомор, Василь Барка по кілька днів відмовлявся від їжі // zik.ua, 23.11.2017 Раїса Мовчан. Самітник в океані життя, або Дні і Труди Василя Барки // День, 18.02.2011 «Barka's The Yellow Prince reveals horrors of famine», The Ukrainian Weekly, Sunday, June 14, 1981.