«Йти своїм шляхом» (англ. «Going My Way») — американський художній чорно-білий фільм 1944 року. Це комедійна драма з елементами мюзиклу про молодого священника (Бінґ Кросбі), який переймає наступництво від досвідченого старого пароха (Баррі Фіцджеральд). У 1945 році картина здобула 7 премій «Оскара» та 3 премії «Золотого глобуса».
У 1945 році вийшло продовження фільму під назвою «Дзвони святої Марії».
Сюжет Отець Фіцджіббон, літній священник округу. Він відслужив у старому районі міста вже 45 років, але його церква бідна, погано опалюється і має борги за оренду землі. Для виправлення справ приходу до нього спрямований молодий священник Чак О'Моллі.
Отець Фіцджіббон відчуває змішані емоції, спілкуючись з приїжджим, дуже вже він неординарний у своїх поглядах на життя. А й справді, молодий священник, у вільний від служби час, грає в бейсбол з місцевими дітлахами, організовує хор з важких підлітків і навіть відвідує кінотеатр. Він говорить: «Релігія повинна бути повної світла і життя, а не похмурою і сірою».
Проходять тижні й отець Фіцджіббон і священник Чак О'Моллі переймаються розумінням один до одного, адже їх мета одна — нести радість слова Божого людям…
У ролях Бінґ Кросбі — отець Чак О'Моллі Баррі Фіцджеральд — отець Фіцджіббон Френк МакГ'ю — отець Тімоті О'Дауд Джеймс Браун — Тед Гейнс мол. Джин Локгарт — сер Тед Гейнс Джин Гезер — Керол Джеймс Портер Голл — містер Белкнеп Фортуніо Бонанова — Томазо Бозанні Ейлі Меліон — місис Кармоді Роберт Мітчелл — керівник церковного хору хлопчиків Райзьо Стівенс — Женев'єв Лінден Стенлі Клементс — Тоні Скапоні (у титрах не вказаний) Аделін Де Волт Рейнольдс — місис Моллі Фіцджіббон (у титрах не вказана) Карл «Альфальфа» Світзер — Герман Ланжерганк (у титрах не вказаний) Джулі Гібсон — таксистка
Нагороди У 1945 році фільм висувався у 10 номінаціях премії «Оскар», з яких у 7-ох здобув нагороди. Того ж року переміг у 3 номінаціях премії «Золотий глобус».
«Оскар» НомінаціяПереможецьНайкращий фільмParamount Pictures (Лео Маккері, продюсер)Найкращий режисерЛео МаккеріНайкраща чоловіча рольБінґ КросбіНайкраща чоловіча роль другого плануБаррі ФіцджеральдНайкращий оригінальний сценарійЛео МаккеріНайкращий адаптований сценарійФренк Батлер і Френк КевіттНайкраща пісня до фільму«Swinging on a Star»: муз. Джиммі Ван Гевсен, вір. Джонні Бурк «Золотий глобус» НомінаціяПереможецьНайкращий фільм (драма)Найкраща чоловіча роль другого плануБаррі ФіцджеральдНайкраща режисерська роботаЛео Маккері
Цікаві факти
Найкасовіша картина 1944 року. Сценарій фільму був написаний після свого сиквелу «Дзвони святої Марії». Проте, як не дивно, «Йти своїм шляхом» був випущений першим. Прототипом героя Баррі Фіцджеральда був справжній священник — монсеньйор Ніколас Коннеллі, образ якого був частково запозичений режисером Лео Маккері. Знімання фільму відбувалось у (Санта-Моніка, Каліфорнія), на студії Paramount (Голлівуд, Лос-Анджелес) а також у деяких інших місцях Лос-Анджелеса. Фільм заборонений у низці країн Латинської Америки, оскільки Бінґ Кросбі носив білу сорочку, бувши священником. 2004 року картина була внесена до Національного реєстру фільмів. Попри те, що в цьому та деяких інших фільмах Баррі Фіцджеральд грав католицького священника, в житті він був протестантом. Впродовж фільму Баррі Фіцджеральд кілька разів хреститься з правого плеча на ліве замість з лівого плеча на праве.
Примітки
Посилання Трейлер до фільму на YouTube.