По́льська абе́тка () — це абетка, яку використовують для запису польської мови. Польська мова використовує латинське письмо, у сучасній її версії 35 літер.

Абетка A a Ą ą B b C c Ć ć D d E e Ę ę F f G g H h I i J j K k L l Ł ł M m N n Ń ń O o Ó ó P p Q q R r S s Ś ś T t U u V v W w X x Y y Z z Ź ź Ż ż

Примітки Букви Ą, Ę, Ń і Y не вживаються на початку слова, тому можуть бути великими тільки при написанні всього слова великими буквами. Літера Ó трапляється на початку слова лише в кількох словах (здебільшого в словах ósemka, ósmy (вісімка, восьмий) та ów (той) і похідних від них) Букви Ć, Ń, Ś та Ź перед голосними втрачають знак м'якості, але між ними і голосним з'являється i. Таким чином: się — правильно, а śę — неправильно тощо. Q, V та X використовуються тільки в словах іншомовного походження, які не полонізувалися.

Звучання літер

Монографи та диграфи

Крім звичайних латинських літер польська абетка містить дев'ять видозмінених а також сім диграфів. «Наголос» над приголосною позначає його м'якість: ć, ń, ś, ź. При цьому якщо пом'якшений n звучить приблизно як український нь, то інші пом'якшення змінюють звучання звуків суттєвіше: ć ~ чь, ś ~ шь, ź ~ жь. Перед голосними такі літери не вживають, натомість замість діакритичного знаку м'якості використовують i: ci, si, zi, ni. Гачок під голосним позначає його носову вимову: ą ~ он, ę ~ ен (ę наприкінці слова звучить як e).

Три особливі літери існують поза системою. ł позначає губний звук ў (любов), етимологічно відповідаючи українському твердому л. ó позначає о в закритому складі й звучить ідентично до u (різницю між ними див. нижче) ż позначає звук ж.

Таблиця Літери HTML Назва літери Вимова МФА АллофониA aаА а Ą ąĄ (велика літера)ą (мала літера)о носовеОн онОнь онь (перед ć та dź)Ом ом (перед b та р)О о (перед ł та l), B b беБ бC c цеЦ цЧь чь (перед i)Ch ch Х хĆ ćĆ (велика літера)ć (мала літера)чєЧь чьCz cz Ч чD d деД дDz dz Дз дзДжь джь (перед i), Dź dźDŹ (велика літера)Dź (мала літера)Джь джь, Dż dżDŻ (велика літера)dż (мала літера)Дж дж, E e еЕ е після та перед пом'якшеними приголоснимиĘ ęĘ (велика літера)ę (мала літера)е носовеЕн енЕнь ень (перед ć та dź)Ем ем (перед b та p)Е е (перед ł, l, та в кінці слова), F f ефФ фG g ґєҐ ґH h хаХ х (Г г), (Підкарпаття, Сілезія)I i іІ і, пом'якшує попередній приголоснийJ j йотЙ йK k каК кL l ельЛь ль у давній вимові та східних діалектахŁ łŁ (велика літера)ł (мала літера)еўЎ ў у давній вимові та східних діалектахM m емМ м N n енН нНь нь (перед i)Ń ńŃ (велика літера)ń (мала літера)еньНь ньO o оО о Ó óÓ (велика літера)ó (мала літера)у (замкнена)У у P p пеП пR r ерР рRz rz Ж жШ ш (після глухих p та t), або (в деяких діалектах)S s есС сШь шь (перед i)Ś śŚ (велика літера)ś (мала літера)ешьШь шьSz sz Ш шT t теТ тU u звичайне у, відкрите уУ уW w вуВ вY y ігрекИ и Z z зетЗ зЖь жь (перед i)Ź źŹ (велика літера)ź (мала літера)жєтЖь жьŻ żŻ (велика літера)ż (мала літера)жетЖ ж

Примітки В польському письмі є три пари знаків, які різняться на письмі, та в ході розвитку польської мови втратили різницю у звучанні. Натомість збереглася етимологічна різниця, яку можна зрозуміти, порівнявши ці звуки з відповідниками в українській мові. H і CH ([x]). Етимологічно H відповідає українському Г, а CH — українському Х. Наприклад: hulać — гуляти, chleb — хліб. Ó і U ([u]). Етимологічно Ó походить від O, а цю форму набуває в закритих складах. В українській мові йому відповідає І/О. Наприклад: Kraków — Краків, Кракова; ósmy — восьмий. Натомість U відповідає українському У, наприклад: ruszyć — рушити. Ż і RZ ([ʐ]). Етимологічно Ż відповідає українському Ж, а RZ — українському Р. Наприклад: żaba — жаба; rzeka — ріка, przykład — приклад.

Див. також Латинка Польська мова Польська кирилиця Польсько-українська практична транскрипція