Корнієнко Семен Данилович (роки життя невідомі) — сотник полку Чорних Запорожців Армії УНР.
Життєпис
На службі в Російській імператорській армії з 4 січня 1915 року. Поручник зі старшинством 25 серпня 1917 року.
З січня 1918 року — отаман Золотоноського Вільного Козацтва. З 20 вересня 1919 р. до 20 жовтня 1919 р. керував Золотоноським куренем 12 Немирівського пішого полку. Потім до 2 грудня керував 12 Немирівським полком. Під час партизанки з 6 грудня 1919 р. при штабі Армії УНР начальником повстанчого відділу. З 24 лютого 1920 р. керував 2-куренем 3-ї Залізної дивізії. З 1 червня по 1 жовтня 1920 р. — культурно-освітній референт 2-ї Пішої бригади. З 20 листопада 1920 р. — при гарматному курені кінного полку Чорних Запорожців. Молодший старшина в ранзі поручника. Представлений до ордена Залізного хреста за Зимовий похід і бої.
Придбав право на підвищення до ранги сотника зі старшинством з 25 серпня 1918 року. Переведений в ранг сотника. Представлення надіслане до штабу Запорізької дивізії за ч. 415. Подальша доля невідома.
Джерела Павло ПОДОБЄД, Роман КОВАЛЬ. Отаман Семен Корнієнко ЦДАВОВУ. — Ф. 1075. — Оп. 1. — Спр. 67. — Арк. 27. Лободаєв В. Революційна стихія. Вільнокозацький рух в Україні 1917–1918 рр." — Київ: Темпора, 2010. — С. 246. Удовиченко О. Третя залізна дивізія. Том II. Матеріали до історії Війська Української Народньої Республіки. Рік 1920. — Ню Йорк: Червона Калина, 1982. — С. 34.