Омша́ни́к, також зимівни́к, те́мник, діал. сте́бник А. О. Купчинський, А. Н. Сісетський, Ф. Ф. Стеблій / Класова боротьба селянства Східної Галичини 1772—1849. — 1974, 594 стор.; — утеплене приміщення для зимівлі бджіл Морошкин М. Славянскій именословъ или собраніе славянскихъ личныхъ именъ в алфавитномъ порядкѣ. — СПб, 1867. — 108 + 213 Дмитро Бучко. Основні принципи і способи номінації поселень у Галицькій землі (за даними реєстру поселень з 1670 р.) / Українська мова. Науковий журнал, 2009 № 4 ; Споруда зводилася в ямах, викопаних у землі й добре випалених<ref>Проблеми слов'янознавства. 2005. Вип.55 С.269-297 Польськомовна преса Львова як джерело до вивчення бджільництва українців Галичини (перша половина ХІХ ст.)// Уляна Мовна, Інститут народознавства Національної академії наук України, Відділ історичної етнології. С. 272—273.</ref>, утеплялася мохом (звідси й назва «омшаник»; діалектне слово «стебник» пов'язане з істепка, вистепка''). Вулики встановлювались на полицях уздовж стін або в рядах один над одним. Щоб забезпечити безперервну подачу свіжого повітря, в одній зі стін вмонтовували вхідний приточний вентиляційний канал, а з протилежної сторони — вихідний.
Перевагою в використанні омшаника було зниження споживання меду бджолами протягом зими і зменшення так званого «зимового осипу».
Поява перших рамкових двостінних вуликів з утепленням між стінками дозволило не заносити тонкостінні вулики в омшаникБджільництво в Україні . Стаття: Пасічницькі згадки від Комісара . (Загадка № 24)..
Примітки
Посилання