Міхо Мосулішвілі (; ) — грузинський письменник, драматург, сценарист і перекладач.

Життєпис Міхо Мосулішвілі народився 10 грудня 1962 року в селі Арашенда, Кахеті, Ґурджаанський муніципалітет Грузії.

У 1986 році закінчив Тбіліський державний університет, геолого-географічний факультет за фахом інженера-геолога (геологічні зйомки, пошуки і розвідка родовищ корисних копалин).

А також у 1981−1984 роках навчався на вторинному факультеті за спеціальністю кінодраматургія (творча майстерня Ерлом Ахвледіані і Давіт Агіашвілі).

Він живе в Тбілісі зі своєю дружиною, з дочкою і з німецьким догом на ім'я Фінніган. Любить гори і як він думає: «слово почало все і слово закінчить все на білому світі …»

Перелік виданих книг Лісовий Людина, Тбілісі, видавництво міністерство культури, 1988 р. — Трагедія Ікони Місячного Дня, Тб., вид. «Мерані», оповідання, новели та мініатюри, 1990 р. Убив Змій для Бога, Тб., вид. «Іліа», грузинські народні заклинання, зібрав і записав у вигляді віршів Міхо Мосулішвілі, 1993 р. Простір у вертикаль, Тб., Вид. «Мерані», оповідання, новели та мініатюри, 1997 р. Лицар в усі Пори, Тб., Вид. «Бестселер», роман з двовікової життя Семи поколінь родини Андронікашвілі, 1999 р. Політ Без Бочки, Тб., «Видавництво Бакура Сулакаурі», крутійський роман про грузинських і нігерійських емігрантів в Німеччині, 2001 р. — ISBN 99928-974-2-4 Бендела, Тб., Вид. «Саарі», документальний роман про футболіста Бенделіані Зазе Джумберовича, 2003 р. — ISBN 99928-39-69-4 Лебеді Під Снігом, Тб., вид. «Саарі», мініатюри і есе, 2004 р. — ISBN 99940-29-30-4 Майже Пікассо і по трошечки Босх, з правого боку, Тб., Вид. «Саарі», сім смішних п'єс, де не зовсім безнадійно спрятані сльози (автор карикатури «Міхо Мосулішвілі з трубкою» на обкладинці книги — Заал Сулакаурі), 2010 р. — ISBN 978-99940-60-87-0 Важа-Пшавела, біографія, 2011, — ISBN 978-9941-9179-6-7

Перекладені книги У перекладі Міхо Мосулішвілі грузинською мовою окремими книгами надруковані детективи Бориса Акуніна з циклу "Пригоди Ераста Фандоріна ": Борис Акунін — Азазель (აზაზელი), видавництво"Арете", 2004 р. — ISBN 99940-745-8-X Борис Акунін — Турецький гамбіт (თურქული გამბიტი), — видавництво «Квіріс палітра», 2006 р. — ISBN 99940-42-07-6 Борис Акунін — Левіафан (ლევიათანი), видавництво "Квіріс палітра ", 2006 р. — ISBN 978-9941-413-98-8 Гай Светоній Транквілл — Життя Дванадцяти цезарів (თორმეტი კეისრის ცხოვრება), видавництво «Пегасі», 2011, — ISBN 978-9941-9206-1-5

Сценарії Згадуїте мене, Давід... (Давід IV), 2010, сценарій документального фільму для режисера Георгій Овашвілі. Дім із камін, 2012, драма, 90 хв, для режиссера Ніна Хатіашвілі 1907 (Важа), 2013, трагікомедія, 90 хв, для режисера Іраклії Чхіквадзе Доля, 2014, трагікомедія, 90 хв, для режисера Константін Члаідзе.

На першому каналі грузинського телебачення Мій Друг Гітлер, співавтор сценарію з Андро Єнукідзе (за мотивами однойменної п'єси Юкіо Місіма), 1999. На першому каналі грузинського телебачення Ніч Дрібних Зірок (45-серійний телесеріал), співавтор сценарію — 2000.

На грузинському Радіо Танець з мерцями (комічний трилер), (2010) — режисер Зураб Канделакі. Смерть Гуарама Мампалі, (1989), режисер Бадрі Мікашавідзе. Павук, (1988), режисер Бадрі Мікашавідзе. Лісовий Людина (у перекладі: Чудо лісове вбито весною, (1987), режисер Бадрі Мікашавідзе.

Театральні постановки Казка вкраденого нового року — У державному театрі імені Акакія Церетелі (місто Чіатура), режисер Сосо Немсадзе, 2008 р. Тринадцяте Експериментальне (співавтор Андро Єнукідзе), (трагікомедія) — У тбіліському театрі німих імені Автанділа Ціхішвілі, режисер Олександр Лабадзе, 2002 Різдвяний гуска з айвою (комічний трилер) — У театрі «Театральний підвал у Ваке», режисер Гурам Брегадзе, 2009 р. Енкі-Бенк (Веселий Револьвер) — У тбіліському дитячому театрі на проспект Агмашенебели № 60, режисер Натіа Кавсадзе, 2008 р. Біле Воїнство (трагікомедія) — У театрі юнного глядача «Біла вільна», режисер Георгій Ратіані, 2005 р. Важа-Пшавела, або спостереження невідомого (міфо-ритуальна п'єса в одному акті), читка, Театр кіноактора імені Михайла Туманішвілі, режисер Хатуна Мілорава, 2013 Гусак з айвою (комічний трилер) - У державному театрі міста Руставі, режисер Гурам Брегадзе, 2013 Моя вільшанка (сумна, занадто сумна комедія) - У муніципальному театрі міста Болнісі, режисер Зураб Хведелідзе, 2013 Моя вільшанка (сумна, занадто сумна комедія) - Тбіліський театр імені К. Марджанішвілі, режисер Хатуна Мілорава, 2014

Відомості про присвоєння премії Премія міністерства культури Грузії за п'єсу Тринадцяте Експериментальне, (співавтор Андро Єнукідзе) 1991. Премія міністерство культури Грузії за п'єсу А завтра Прем'єра, (співавтор Єнукідзе Андро Володимирович), 1989. Призер щорічного літературного конкурсу «Формула-НЛО» — 2006 (ПРОЗА) Перша премія мерії міста Тбілісі, Тбіліського Управління молодіжних справ і союзу любителів книг «Бестселер» за роман Лицар в усі Часи, 1998. Премія комітету грузтелерадіо за радіоп'єсу Лісовий Людина, 1987. Новела Глухомань потрапив у шорт-лист ключових творів сайту «Точка Зору»(за осінь -зиму 2005–2006 року. Голосували: Олексій Караковський, Олексій Петров) Новела Глухомань посіла друге місце на конкурсі «Бекар» 2005, в розділі «Джаз та рок» Диплом першого ступеня першого Міжнародного творчого конкурсу «Вічна Пам'ять!» за оповідання Сяйво сніжного дня «Містер Зимовий Дебют 2006» в номінації «Проза» на міжнародному літературному клубі «ІНТЕРЛИТ» Премія інтернетного журналу «Квалі» за п'єсу Веселий Револьвер, 2003. Премія спілки письменників Грузії за п'єсу Біле Воїнство, 1998. Диплом Лауреата 1-го етапу Третього Міжнародного літературного конкурсу «Вся королівська рать» за новелу Глухомань, у номінації: Есе та новели Хертвісі (літературна премія) для розповіді Учора ввечері про битву ДідгоріДідгорська битва — 8 грудня, 2007 Гала (літературна премія) для біографічної книги Важа-Пшавела — 8 жовтня, 2011

Відомості про нагородження орденами і медалями

Присвоєна «Медаль Честі» («Honor» Medal) — 7 березня 1998 року по наказу № 132 Президента Грузії (через ювілею до 150-річчя з дня народження літературного журналу «Ціскарі» — у газеті «Сакартвелос Республіка», 15 березня, 1998 року).

Примітки

Ресурси в Інтернеті Міхо Мосулішвілі біографія Archanda, which is invisible MOSULISHVILI MIKHO Міхо Мосулішвілі, «Хто такий Паруйр Севак?» стаття про поета Севак Паруйр Рафаелович Мы в эту жизнь приходим не для вражды, не для зла, но ради любви «Сияние снежного дня» Долой идеал демонизма! «Новая» старая литература Сначала честь, а все остальное потом Интервью с акцентом Назвался груздем, но никуда ни полезу! На «Точка. Зрения» «Семейное слово», или Кто такой Гасси Джек?