Луцій Цецилій Фірміан Лактанцій (240 — 320 роки) — визначний християнський латинський письменник.
Життєпис Народився у м. Цирта (Нумідія) у поганській родині. Замолоду він викладав риторику в своєму рідному місті. Згодом на запрошення римського імператора Діоклетіана, Лактанцій став офіційним професором риторики у Нікомідії — тодішній резиденції імператора. З часом Лактанцій став учнем Арнобія, у 303 році прийняв християнство. Під час перебування у Нікомідії познайомився з майбутнім імператором Костянтином I. Після видання наказу імператора Діоклетіана, спрямованого проти християн, Лактанцій подав у відставку. Після цього він вів життя мандрівного вчителя. Після приходу до влади Костянтина Великого Лактанція знову запросили на державну службу. Він у 313 році став радником імператора, допомагав йому у питаннях віри та церкви, а у 317 році — вихователем імператорського сина Криспа. З цього часу він перебував із Криспом у м.Трір. Ймовірно там й помер у 320 році.
Творчість Лактанцій написав низку апологетичних робіт, в яких пояснював християнство з точки зору, яка була б прийнятною для освічених людей. З цього моменту таку форма викладення матеріалу стала основною при написанні творів з релігійної тематики, захисті християнської віри проти критики поган. «Божественні установи» Лактанція є одним з перших прикладів систематичного викладу християнської думки. Після смерті він вважався єретичним, але під час доби Ренесансу з'явився новий інтерес до праць Лактанція. За його красивий й чіткий стиль Лактанція прозвали християнським Цицероном.
Твори «Божественні установи». 303—311 роки. «Про смерть переслідувачів». тут він доводить, що усі. хто переслідував християн, усі імператори та їх поплічники загибли страшною смертю. «Божественні справи». 303—304 роки. «Про гнів Бога».
Примітки
Джерела Lactantius' role is examined in detail in Elizabeth DePalma Digeser, The Making of a Christian Empire: Lactantius and Rome, 2000.