Народився у великій селянській родині на Кіровоградщині, на річці Ятрань. Змалечку тяжів до навчання.
Підчас німецької окупації України — активний учасник партизанського руху, партизанський зв'язківець і розвідник, учасник бойових дій, поранений,Інвалід ВВВ 2-ї групи. Після війни вирішує продовжити освіту.
Освіта та робота
Закінчив юридичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка.
Разом з Дмитром Павличком був членом Літературного клубу Університету.
Після закінчення ВНЗ направлений на роботу в органи державної безпеки, був суддею у м. Чортків Тернопільської області УРСР.
З 1960 року на журналістській роботі. Зокрема,тривалий час обіймав посаду відповідального секретаря обласної газети «Кіровоградська правда».
Творчість та нагороди
Двічі Лауреат премії центрального гумористичного журналу «Перець».
Автор гумористичних збірок
«Душа і ноги» (1984), «Баранячий фасад» (1989), «Етикетка для колгот» (1994).
Побачили світ й прекрасні ліричні збірки Петра Сиволапа, в яких він оспівує свою малу батьківщину, степову Кіровоградщину.
«Калинова Ятрань», «Запах хрону», «Голос серця» — похвала і гімн рідному краю, велична і, подекуди, сумна ода українському народові.
Працював у Раді Ветеранів ВВВ, виховував чьотирьох правнуків.
Помер вдома, у Києві, на 94 році життя.
Похований на Південному кладовищі у Києві.
Посилання Сиволап Петро Спиридонович