Юджін Браунвальд (; 15 серпня 1929, Відень, Австрія — 22 квітня 2026, Ньютон, штат Массачусетс, США) — американський кардіолог зі світовою відомістю.

Життєпис та професійна кар'єра Народився 15 серпня 1929 в єврейській сім'ї Вільгельма Браунвальда і Клер Волла у Відні.

У 1938 році після аншлюсу Австрії і переслідувань нацистами родина переїхала до США. Браунвальд захопився кардіологією будучи студентом-медиком в Нью-Йоркському університеті. Натхненням на кар'єру кардіолога стала практика в кардіологічній клініці Бельвю під керівництвом Людвіга Айхни (Ludwig Eichna) під час навчання на медичному факультеті Нью-Йоркського університету. Здобув ступінь бакалавра та доктора медицини в Нью-Йоркському університеті, пройшов ординатуру з внутрішньої медицини в Медичній школі Джонса Гопкінса.

Він також відвідав декілька курсів кардіології в Мехіко, в Інституті Ігнасіо Чавес. Браунвальд завжди вважав, що мексиканська школа кардіології найкраща. «У нас є технології, але у них є практика. Найкращою книгою кардіології є сам пацієнт» завжди говорив Браунвальд.

Браунвальд обіймав посаду головного кардіолога та клінічного директора в Національному інституті серця, легень та крові Національних інститутів охорони здоров'я. Після цього його було прийнято на роботу до Каліфорнійського університету в Сан-Дієго, де з 1968 по 1972 рік він був завідувачем кафедри медицини. Працював в лікарні Бригама та жінок Гарвардської медичної школи, де з 1972 по 1996 рік обіймав посаду завідувача кафедри медицини.

Браунвальд писав спогади про різні періоди свого життя, захоплювався музикою.

Помер 22 квітня 2026 року в лікарні у Ньютоні, штат Массачусетс.

Галузь наукових інтересів Створив ефективні методи лікування, що продовжують життя хворих на серцево-судинну патологію;навчив і виховав плеяду лікарів, був «кардіологом-новатором, чиї дослідження допомогли перетворити серцеві захворювання з майже безперечної причини смерті на стан, який можна контролювати за допомогою препаратів, втручань та ретельного моніторингу». Доктор Браунвальд має понад 1000 публікацій в рецензованих журналах. Його роботи значно розширили знання про застійну серцеву недостатність, ішемічну хворобу серця, кардіоміопатії, захворювання клапанів серця і підходи до їх лікування.

У 1991 році Юджин Браунвальд запропонував концепцію серцево-судинного континууму, чим започаткував єдиний погляд на такі проблеми, як артеріальна гіпертензія (АГ), цукровий діабет, дисліпідемії, з погляду їх впливу на прогресування атеросклеротичного процесу, ремоделювання міокарда та судин і виникнення кардіоваскулярних ускладнень. Серед його найбільш конкретних внесків в розвиток кардіологіі: довів роль ішемії як головного механізму ушкодження міокарда при ІХС, запровадив використання β-блокаторів після інфаркту для зниження смертності, описав нейрогуморальні механізми розвитку серцевої недостатності, був серед тих, хто впровадив тромболітичну терапію при інфаркті міокарда, створив і розвинув Braunwald's Heart Disease як світовий стандарт професійних знань.

Він був редактором підручника «Хвороби серця», який у 2021 році знаходився в 12-му виданні.

Доктор Браунвальд зіграв важливу роль в проведенні дослідження TIMI (Thrombolysis In Myocardial Infaraction), дорозрозробив концепцію атеротромбозу, як патологічної основи гострого інфаркту міокарда, що призвело до створення методів лікування, які зменшують пошкодження серця. Протягом понад 30 років був редактором підручника з внутрішньої медицини Гаррісона «Принципи внутрішньої медицини».

У 2009 році відвідав Київ, де взяв участь у X конгресі українських кардіологів.

Автор публікацій з історії кардіології, а також щодо її нових галузей.

Внесок Браунвальда був визнаний його обранням членом Національної академії наук США, створенням Гарвардською медичною школою постійної кафедри на його честь та заснуванням щорічної премії за академічне наставництво Американською асоціацією серця. Американська асоціація серця назвала його батьком кардіології, на що він відповів: «Я був у потрібному місці в потрібний час, з потрібними співробітниками, потрібними наставниками та підопічними».

Нагороди У 1966 році був нагороджений медаллю Якобі (Jacobi Medallion) від випускників лікарні Маунт-Синай «за видатні досягнення в галузі медицини або надзвичайну службу лікарні, школі чи випускникам».

У 1986 році отримав нагороду «Видатний вчений» від Американського коледжу кардіології American College of Cardiology

У 2001 році Браунвальд отримав премію Фонду Воррена Альперта Warren Alpert Foundation Prize.

У 2002 році Браунвальд отримав премію короля Фейсала з медицини King Faisal International Prize for Medicine.Він розділив цю нагороду з шведським кардіологом Фінном Ваагштейном (Finn Waagstein). Обидва вчені були відзначені за їхні фундаментальні дослідження у сфері патофізіології хронічної серцевої недостатності

У 2004 році став першим лауреатом премії Лібіна/AHFMR за досконалість у дослідженнях серцево-судинної системи Libin/AHFMR Prize for Excellence in Cardiovascular Research.

У 2010 році отримав почесний ступінь від Рочестерського університету.

У 2013 році отримав почесний ступінь від Університету Салерно University of Salerno, спадкоємця давньої Schola Medica Salernitana.

Особисте життя У 1952 році Браунвальд одружився з Ніною Старр (1928—1992), торакальною хірургинею та медичною дослідницею, з якою у нього було троє дітей, доньки Карен, Еллісон та Джилл. Ніна Старр Браунвальд померла в 1992 році від онкологічного захворювання. На її честь чоловік заснував фонд, який підтримує жінок у кардіохірургії. Сьогодні Дослідницький та освітній фонд кардіоторакальної хірургії пропонує стипендію її імені, а Асоціація жінок-хірургинь (Association of Women Surgeons) щороку вручає премію ім. Ніни Старр Браунвальд видатним кардіохірургиням.

У 1994 році Браунвальд одружився зі Елейн Сміт, яка раніше була старшим адміністратором лікарні.

Примітки

Посилання New York Times paid notice death Eichna, Ludwig. December 2002 New York Times article 1/15/1987 New York Times article 6/14/1983 Dr. Eugene Braunwald biography